
У рубриці для закоханих пропонуються у романтичній віршованій формі привітання про найпрекрасніші в світі почуття - кохання. Вітання влучно поринають у світ вищого прояву душі людини, силу та глибину любові.
21. |
21. Для мнне сонечко не сяє,
коли тебе поруч немає.
Лише тоді коли ти є,
радіє сердннько моє.
|
|
22. |
22. Текст привітання:
Я спати хочу, але не спиться...
Все швидше й швидше серце б'ється...
Ні, воно нічого не боїться,
А лише стрибає і сміється!
Бо думаючи лише про тебе,
Воно немов би відлітає в небо!
Так само коли я з тобою,
З твоєю ніжністю, турботою й красою,
Немов би поринаю в казку,
А головні герої - я і твоя ласка...
|
23. |
23. ОСТАННІЙ ПОЦІЛУНОК
Сказала ти, промовила лиш чутно
І капнула сльоза на слово "прощавай".
Душа його здригнулась каламутно,
Він знав, що прийде час залишити твій рай.
Цілунок спогадів нагадує про ночі,
Забудеш ночі - пригадаєш дні,
Коли в його побачиш свої очі
Знай він прийде, він все віддасть тобі.
Ти знов одна, в кімнаті сни літають
І магія думок торкається щоки.
Тут спогади живуть, вони тебе кохають,
Вони минуть та перш пройдуть роки.
|
24. |
24. Минають дні,
А може і роки
Без тебе холодно мені
З моїх очей течуть струмки
З тобою – я немов дівча
Без тебе – пристаріла діва…
З тобою радісно, хоча
Без тебе також я щаслива…
Загляну в очі тобі
А в них немов піски пустелі
Вони небесно – голубі
Я знову бачу їх на стелі
Твої зрадливі почуття…
Твоя зрадлива усмішка
Ти знов ускладнюєш життя
І я розтану, ніби сніжка
Чи ти забув, що я жива
Що я живу і все надіюсь
Ну як забути ті слова,
Які вже у твій мозок влились
Ти каявся, що будеш моїм
Та де ту клятву записати,
Коли ти став уже чужим
Мені осталось – забувати…
|
25. |
25. Хай спів пташиний Тебе ласкає.
І вітер теплий серце зігріває.
Весняні квіти хай завжди ростуть навколо.
І проміння сонця освітлюють родинне коло.
|
26. |
26. Небо у темні хмари одіте.
Дощ свою музику гра.
Ти дома одна, ти одна.
Ти згадуєш усе що було.
Згадаєш і школу, і друзів
Та основне ти згадаєш Його –
Веселого, доброго, ніжного.
Згадаєш ті миті життя.
І тихо сльоза упаде.
Ти стараєшся забути те,
Та в серці любов не помре.
Поплачеш. Дощ перестане.
Сонце вийде з-за хмар.
Ти сльози утреш, усміхнешся,
А душа від болі ридатиме.
Почуєш. Побачиш. Згадаєш.
І знову захочеш вернути той час:
Коли у житті була радість,
Коли день здавався миттю,
А рік тільки днем.
Та не вернеться! Не проси!
Почуєш – вдай, що здалось.
Побачиш – усміхнись, промовчи.
Згадаєш – не плач, не вернеться.
Не проси! Не проси!
|
27. |
27. Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.
Ти є вітрилом мого корабля
Кохання крилами для мене стало,
Ти Муза, пілігримова зоря
Ти є усе чого мені так бракувало.
|
28. |
28. Багато ніжних слів звучало в адрес твій.
Багато чула ти обіцянок, признань в коханні.
Як говорю це я, повір це голос серця мій,
Не хочу я щоб ти відчула смак страждання...
|
29. |
29. Дась у далині я чую голос твій
І він так ніжно шепоче мені
Думки всіх моїх мрій.
І мені хочеться летіти
У блакитину вись...
І десь там тебе зустріти,
Як було колись.
Але колись,це не сьогодні,
Бо забула я,що ти тепер не мій
А я давно вже не твоя.
Забула,те що було.
Забула,те що є,
А також я забула,що ти - ЖИТТЯ МОЄ!!!
Примітка: Андрій,ти моє життя!
|
30. |
30. Любий мій козаченьку! Вітаю тебе з тим, що ти до мене приїхав і ми зараз разом!
Надворі дощ
Дзюркочуть коники в траві
Так тихо, приязно, хоч ні
Дощу нема,
А у вікні
Нема води
Там також тільки-тільки ти.
|