| 231. |
231. Разом нині прославім дивну новину, І віддаймо честь, поклін Божому Сину, Що нині з Діви нам народився, В виді дитини тут об’явився на землі.
В Вифлеємі вічний Бог в бідній яскині, Пеленами сповитий лежить на сіні. Марія, Йосиф Його вітають Німі тварини у стіп клякають, честь дають.
Над вертепом вже зоря сіяє кругом, І ангели співають небесний псалом: "Слава во вишніх Богу святому, А мир і добро світові злому хай буде".
Вже й пастирі з вірою поклін віддають, Їхні дари з любов’ю Йому складають. Діва Марія щиро вітає, За свого Сина дяку складає, складає.
І ми нині до Христа з любов’ю прийдім, Душі й серця в дар Йому щиро принесім, Бо Він Син Божий, райська лелія, Він наше щастя й уся надія, надія.
|
|
|
| 232. |
232. Бігла теличка да з березничка, Да й стала. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай кусок сала! Бігла теличка да з березничка, Я й попасу. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай ковбасу! Бігла теличка да з березничка, Забігла до дядька в двір. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай, дядьку, пиріг. Як не даси пирога, Візьму вола за рога Да поведу на моріг, Та й викручу правий ріг, У ріг буду трубити, А воликом робити.
|
| 233. |
233. Різдво Христове весь світ празнує, Господа в тілі і ми святкуєм. Тож радіймо і співаймо, Рожденного вихваляймо В Вифлеємі юдейськім.
Йдімо до шопи, там немовлятко, Діви Марії Святе Дитятко. Коло ясел святий Йосиф Кругом ходить, сіно носить В Вифлеємі юдейськім.
Велика радість, яка не була, Як заспівали, стайня загула. Там ангели з пастирями Рожденого прославляли В Вифлеємі юдейськім.
Ще й три владики скромно підходять, Бога у тілі в шопі знаходять. Дари склали й поклякали Та Ісуса вихваляли В Вифлеємі юдейськім.
|
| 234. |
234. Нині радість нам усім, Хвалу Богу принесім! Господь Бог великий Вродивсь чоловіком З Діви Марії.
Ангел мовив пастирям, Що Христос родився нам; Йдіть Його вітати, Бога величати Народженого.
Ми на Нього чекали, З тугою виглядали, І Він народився, В яслах положився У Вифлеємі.
Зіронька присвічує, До Христа шлях вказує. Царі дари дали, В яслах привітали Ісуса Дитя.
Стогодні веселімся, Христові поклонімся. Просім, щоб у славі Ми з Ним пробували В небі й на землі!
|
| 235. |
235. Ой сів Христос вечеряти.
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!
Прийшла до Його Божая Мати. Оддай, Сину, райськії ключі Одімкнути рай і пекло, Випустити грішні душі. Тільки не випустити однієї душі, Що отця й матір та налаяла. Не налаяла, а подумала.
|
| 236. |
236. Щедрик-ведрик, Дайте вареник, Грудочку масла, Кільце ковбаски. Дайте книш, Бо пущу в хату миш, Дайте ковбасу, Бо хату розтрясу, Дайте ще кишку, З’їм у затишку.
|
| 237. |
237. Зажурилася крутая гора, Що не зродила шовкова трава,
Але зродило зелене вино. Зелене вино вгору си вило,
Вгору си вило, рясно зацвіло. Єго стерегла ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Марійка. Ой стережучи, она заснула,
За своє винце она забула. Прилетіли ж бо три райські пташки,
Вни о тім часі прибути ласі. – Ой шуги-луги, райськії пташки,
Ой не спивайте зелене вино, Ой не з’їдайте зелене вино!
Бо мені вина дуже потрібно: Маю сестричку на відданічку,
Маю братчика на оженічку, Я сама також ой заручена.
Ой заручена й аж до Галича, Й аж до Галича та й за панича.
|
| 238. |
238. Бог предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь,* І утішився.
В Вифлеємі народився: Месія, Христос наш І Пан наш, для всіх нас Нам народився.
Ознаймив се Ангел Божий: Наперед пастирям, А вчера звіздарям І земним звірям.
Діва Сина як породила, Звізда ста, де Христа Невіста Пречиста Сина зродила.
Тріє цари несуть дари** До Вифлеєм міста, Де Діва Пречиста Сина повила.
Звізда їм ся об’явила В дорозі о Бозі, При волі, при ослі Їм ознаймила:
– Тріє царі, де ідете? – Ми ідем в Вифлеєм З желанєм, спокоєм*** І повернемся.
Іншим путем повернули, Погану, безстидну, Безбожну Іроду Не повідали.
Йосифові Ангел мовить: – З Дитятком і з Матков, З бидлятком, ослятком Най ся хоронить.
"Слава Богу!" заспіваймо, Честь Сину Божому І Пану нашому Поклін віддаймо.
|
| 239. |
239. Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени. А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько, Щоби ся було аж до батенька видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю. Я свого батенька в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени. А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько, Щоби ся було аж до матінки видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю. Я свою матінку в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени. А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько, Щоби ся було аж до милого видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю. Я свого милого в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
|