| 211. |
211. В Вифлеємі днесь Марія Пречиста Породила у вертепі нам Христа.
Приспів: Слава во вишних Богу, Слава во вишних Богу, І мир всім на землі.
Ангел з неба пастирям ся являє І веселу сю новину звіщає!
Прибігають до вертепу пастирі І з собою несуть дари в офірі.
І Дитятку кланяються в оборі, До Його ніг припадають в покорі.
А з востока за звіздою йдуть царі, Три преславні, прерозумні звіздарі.
Книжники їм і учені сказали, Щоб Месію в Вифлеємі питали.
Йдуть царі, Христа знаходять в яскині, Між бидляти, в бідних яслах на сіні.
Там в смиреню свій Му поклін віддали, Пред Ним злото, ливан, миро поклали.
Ми також Христу поклін свій віддаймо І разом з небесним хором співаймо.
|
|
|
| 212. |
212. Ой там за горою, та за кам’яною,
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!
Там пан Володимир коника сідлає. Коника сідлає, на гору вступає. На гору вступає, на царів стріляє. Ой винесли йому полумисок срібла. А він на той дар ані подивився. І шапочки не зняв, ані поклонився. Ой винесли йому полумисок злота. А він на той дар ані подивився. І шапочки не зняв, ані поклонився. Ой вивели йому панночку, царівну. А вже ж він на той дар пильно подивився. І шапочку ізняв, низенько вклонився.
|
| 213. |
213. Ангел Божий із небес Радість нам звіщає днесь, Що в Вифлеємі Бог воплотився, Там у вертепі Він появився Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм, Де у яслах Божий Син Народився з Діви Марії, Непорочної Лелії На спасеннє нам.
Там віддаймо честь Йому, Заспіваймо піснь отсю: Слава во вишних вічному Богу Отцю і Сину, Духу Святому, А на земли мир!
О Дитятко, Спасе наш! Глянь ласкаво днесь на нас. Освободи нас з тяжкої неволі, Дай дочекати ліпшої долі З Рождеством Твоїм.
|
| 214. |
214. В господаренька є криниченька
Приспів: Славен сси, славен Господь Бог На небеси.
Та криниченька не змурована. В тій криниченьці Пречиста Діва. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в гори високі. – Гори скопали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ліси темнії. – Ліси зрубали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ріки глибокі. – Ріки спустили, Христа не знайшли.
|
| 215. |
215. Новая радість світу ся з’явила, Пречиста Діва Сина породила.
Во Вифлеємі-місті вельми рано Витати Пана пастирям сказано.
Звізда услугу тую відправляла, Царів із сходу к Ньому провожала.
Принесли Йому ладан, миро, злато, Взяли заплату небесную за то.
Ірод лукавий з того засмутився, Що Цар предвічний на світ народився.
Казав жовнірам повсюди шукати, В пень отрочата дволітні стинати.
А Йосиф старець Марію піймає І до Єгипту з Христом утікає.
Нехай же Ірод вічно погибає! Наш Цар роджений всіх нас потішає.
Ми нині при Нім радо веселімся, Рождеству Його низько поклонімся.
Щоби нам зволив щасливий вік дати І з Ним по смерти в небі царствувати.
|
| 216. |
216. Павочка ходить, пір’ячко губить.
Приспів: Щедрий вечір добрим людям.
За нею ходить красна дівонька. Пір’я збирає, в рукав ховає. З рукава бере, на лавку кладе. З лавоньки бере, віночки плете. А звивши вінок, понесла в танок.
|
| 217. |
217. Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік, пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятоком перед тим дитятком На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю, Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цього дому господарю і цій господині, Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
|
| 218. |
218. Дайте нам коляду, бо далі іду. Дайте нам курку, бо в вікно штуркну. Дайте нам когута, бо рознесу ворота. Дайте нам пироги, бо ми змерзли ноги, Малу перину і красну дівчину І велику коляду, бо від вас іду.
|
| 219. |
219. Во Вифлеємі нині новина: Пречиста Діва зродила Сина, В яслах сповитий поміж бидляти, Спочив на сіні Бог необнятий.
Вже Херувими славу співають, Ангельські хори Пана витають, Пастир убогий несе, що може, Щоб подарити Дитятко Боже.
А ясна зоря світу голосить: Месія радість, щастє приносить! До Вифлеєма спішіть всі нині, Бога звитайте в бідній Дитині!
За світлом зірки, десь аж зі сходу Йдуть три владики княжого роду, Золото дари, кадило, миро Враз з серцем чистим несуть в офіру.*
Марія Мати Сина леліє, Йосиф старенький пелени гріє, А Цар всесвіта в зимні і болю Благословить нас на ліпшу долю.
Ісусе милий, ми не богаті, Золота дарів не можем дати, Но дар ціннійший несем від мира, Се віра серця, се любов щира.
Глянь оком щирим, о Божий Сину, На нашу землю на Україну,** Зійшли їй з неба дар превеликий, Щоб Тя славила во вічні віки.
|
| 220. |
220. Бігла теличка да з березничка, Да й стала. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай кусок сала! Бігла теличка да з березничка, Я й попасу. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай ковбасу! Бігла теличка да з березничка, Забігла до дядька в двір. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай, дядьку, пиріг. Як не даси пирога, Візьму вола за рога Да поведу на моріг, Та й викручу правий ріг, У ріг буду трубити, А воликом робити.
|