| 221. |
221. В господаренька є криниченька
Приспів: Славен сси, славен Господь Бог На небеси.
Та криниченька не змурована. В тій криниченьці Пречиста Діва. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в гори високі. – Гори скопали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ліси темнії. – Ліси зрубали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ріки глибокі. – Ріки спустили, Христа не знайшли.
|
|
|
| 222. |
222. Бог ся рождає, хто ж Го може знати! Ісус му ім’я, Марія му Мати! (2) Тут ангели чудяться, Рож денного бояться, А віл стоїть, трясеться, Осел смутно пасеться, Пастиріє клячуть, Бога в тілі бачать Тут же, тут же, тут же, тут же,тут! Марія му Мати прекрасно співає, А хор ангельський їй допомагає. Бог ся рождає - текст і ноти колядки (2) Тут ангели чудяться, Рож денного бояться, А віл стоїть, трясеться, Осел смутно пасеться, Пастиріє клячуть, Бога в тілі бачать Тут же, тут же, тут же, тут же,тут! І ми днесь, браття, к’Ньому прибігаймо Богу рожденному славу-честь віддаймо
|
| 223. |
223. Вістку голосить світу зірниця: Родила Сина Чиста Дівиця. В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія.
Янгол пастирям це возвіщає, До Вифлеєму їх завертає, Щоб поспішали, до ніг припали, Поклін віддали і повітали Божого Сина в вертепі.
Гей і ми рівно ж, браття, сестриці, Із української спішім землиці. Щоб честь віддати Христу-Дитяти І ублагати ласк-благодати Ліпшої долі, гаразду!
|
| 224. |
224. Бог предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь,* І утішився.
В Вифлеємі народився: Месія, Христос наш І Пан наш, для всіх нас Нам народився.
Ознаймив се Ангел Божий: Наперед пастирям, А вчера звіздарям І земним звірям.
Діва Сина як породила, Звізда ста, де Христа Невіста Пречиста Сина зродила.
Тріє цари несуть дари** До Вифлеєм міста, Де Діва Пречиста Сина повила.
Звізда їм ся об’явила В дорозі о Бозі, При волі, при ослі Їм ознаймила:
– Тріє царі, де ідете? – Ми ідем в Вифлеєм З желанєм, спокоєм*** І повернемся.
Іншим путем повернули, Погану, безстидну, Безбожну Іроду Не повідали.
Йосифові Ангел мовить: – З Дитятком і з Матков, З бидлятком, ослятком Най ся хоронить.
"Слава Богу!" заспіваймо, Честь Сину Божому І Пану нашому Поклін віддаймо.
|
| 225. |
225. Ясна зоря всьому світу звістила, Що Пречиста Діва Сина зродила. У вертепі, де ягнятка на сіні, Ладить Мати постілоньку Дитині.
Там пастирі вифлеємські вітають, З Ангелами славу Богу співають. Промовляють отрочатка Марії, І приносять свої мольби святії.
За зорею із востоку йдуть царі Поклонитись Отрочатку й Марії. І складають свої дари дорогі, Злато, миро і кадило Богові.
І ми нині Христу, Богу молімся, З пастушками і царями вклонімся. Щоб дозволив нам у мирі прожити, А у небі вічно Бога славити.
|
| 226. |
226. Зажурилася крутая гора, Що не зродила шовкова трава,
Але зродило зелене вино. Зелене вино вгору си вило,
Вгору си вило, рясно зацвіло. Єго стерегла ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Марійка. Ой стережучи, она заснула,
За своє винце она забула. Прилетіли ж бо три райські пташки,
Вни о тім часі прибути ласі. – Ой шуги-луги, райськії пташки,
Ой не спивайте зелене вино, Ой не з’їдайте зелене вино!
Бо мені вина дуже потрібно: Маю сестричку на відданічку,
Маю братчика на оженічку, Я сама також ой заручена.
Ой заручена й аж до Галича, Й аж до Галича та й за панича.
|
| 227. |
227. В Вифлеємі днесь Марія Пречиста Породила у вертепі нам Христа.
Приспів: Слава во вишних Богу, Слава во вишних Богу, І мир всім на землі.
Ангел з неба пастирям ся являє І веселу сю новину звіщає!
Прибігають до вертепу пастирі І з собою несуть дари в офірі.
І Дитятку кланяються в оборі, До Його ніг припадають в покорі.
А з востока за звіздою йдуть царі, Три преславні, прерозумні звіздарі.
Книжники їм і учені сказали, Щоб Месію в Вифлеємі питали.
Йдуть царі, Христа знаходять в яскині, Між бидляти, в бідних яслах на сіні.
Там в смиреню свій Му поклін віддали, Пред Ним злото, ливан, миро поклали.
Ми також Христу поклін свій віддаймо І разом з небесним хором співаймо.
|
| 228. |
228. Павочка ходить, пір’ячко губить.
Приспів: Щедрий вечір добрим людям.
За нею ходить красна дівонька. Пір’я збирає, в рукав ховає. З рукава бере, на лавку кладе. З лавоньки бере, віночки плете. А звивши вінок, понесла в танок.
|
| 229. |
229. Бігла теличка да з березничка, Да й стала. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай кусок сала! Бігла теличка да з березничка, Я й попасу. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай ковбасу! Бігла теличка да з березничка, Забігла до дядька в двір. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай, дядьку, пиріг. Як не даси пирога, Візьму вола за рога Да поведу на моріг, Та й викручу правий ріг, У ріг буду трубити, А воликом робити.
|
| 230. |
230. Пречиста Діва Божого Сина вродила, Сина вродила і Його в яслах повила.
Ангели Божі з неба злітають, співають, З неба злітають, Христа в вертепі втішають.
Вівчарі перші за співом з неба приходять, Вони приходять, Божого Сина знаходять.
Царі зі сходу та за звіздою вітають, Бога вітають та свої дари складають.
Почувши Ірод, що Христос Господь родився, Він озлобився і Христа вбити рішився.
Та святий Йосиф про замір Ірода знає, Бере Дитятко і у Єгипет втікає.
|