| 201. |
201. Я маленька дівонька, Як у полі квітонька, На сопілці граю, Пісеньку співаю — Всіх вас розважаю. Будьте здорові!
|
|
|
| 202. |
202. Підем, пане-брате, Від хати до хати Чистим серцем добрим людям Заколядувати.
Народився не в багатстві, І не між царями, А в бідненькій стайні, в полі Поміж пастухами.
Тоді була темна нічка, Ангели злетіли І пастушків біднесеньких Зі сну побудили.
Ой не спали пастушечки, Скоро поспішали, Народженному Ісусу Свій поклін віддали.
|
| 203. |
203. Бог предвічний народився, (2)Прийшов десь із небес, Щоб спасти люд свій весь. І утішив вся.
В Вифлеємі народився: (2)Месія, Христос наш, І Бог наш для всіх нас, Нам народився.
Возвістив це ангел БожийБог предвічний - текст і ноти колядки (2)Наперед пастирям, А потім звіздарям, І земним звірям.
Діва Сина як родила, (2)Звізда ста, де Христа, Невіста Пречиста, В яслах зложила.
Тріє царі несуть дари (2)До Вифлеєм-міста, Де Діва Пречиста Сина повила.
Звізда їм ся об’явила (2)В дорозі о Бозі, При волі, при ослі Їм ознайомила.
„Слава Богу!”- заспіваймо, (2)Честь Сину Божому, Господу нашому Поклін віддаймо.
|
| 204. |
204. Я дівчинка маленька, Моя ніжка босенька, Пик, мик, Дайте колядник.
|
| 205. |
205. Діва Марія церкву строїла, радуйся,
Приспів: Радуйся, земле, вже Син Божий народився.
У Вифлеємі церкву строїла, радуйся. Прийшли до нього три царі зі сходу, радуйся, Принесли дари, Господа вітали, радуйся, Слава Йому, слава Господеві, радуйся.
|
| 206. |
206. Колядин, колядин, А я в батька один. У новенькім кожушку, Винесіть пампушку. Будьте здорові!
|
| 207. |
207. Я маленький хлопчик, Виліз на стовпчик, У дудочку граю, Христа прославляю! А вам всього найкращого У світі бажаю!
|
| 208. |
208. Колядин, колядин, А я в батька один, Коротенька курточка, Дайте, бабцю, бубличка! З Святим вечором!
|
| 209. |
209. Новая радість світу ся з’явила, Пречиста Діва Сина породила.
Во Вифлеємі-місті вельми рано Витати Пана пастирям сказано.
Звізда услугу тую відправляла, Царів із сходу к Ньому провожала.
Принесли Йому ладан, миро, злато, Взяли заплату небесную за то.
Ірод лукавий з того засмутився, Що Цар предвічний на світ народився.
Казав жовнірам повсюди шукати, В пень отрочата дволітні стинати.
А Йосиф старець Марію піймає І до Єгипту з Христом утікає.
Нехай же Ірод вічно погибає! Наш Цар роджений всіх нас потішає.
Ми нині при Нім радо веселімся, Рождеству Його низько поклонімся.
Щоби нам зволив щасливий вік дати І з Ним по смерти в небі царствувати.
|
| 210. |
210. Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік, пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятоком перед тим дитятком На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю, Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цього дому господарю і цій господині, Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
|