1. |
1.  З вечерею усіх смачною, З Йорданською святою водою! Щоби Ісус, що охрестився, Завжди в потребі заступився, За весь Ваш рід і за родину, За нашу неньку Україну.
|
|
2. |
2.  Перед Богоявленням Христа Дається вам вода Свята. Хай Свята водичка Скропить ваші личка І окропить ззовні, Щоб були здорові! Хай окропить хату, Щоб в ній зла не знати, Скропить всю родину, Щоб жила щасливо! І всю Україну! Колись на світанні Сам Христос хрестився у ріці Йордані.
|
3. |
3. Нехай Хрещення Господнє в хату, Радості вам принесе багато, Розбудить приспані Надії, Добром і Щастям Вас засіє, Водицею окропить та любов’ю, І подарує вам міцне здоров’я! Вітаю з Хрещенням Христовим!
|
4. |
4. З Йорданською святою водою! Щоб Ісус, що охрестився, завжди в потребі заступився. За весь ваш рід і за родину, за нашу неньку Україну. Щоб гості з"їхались бажані. Христос хрестився у Йордані!
|
5. |
5. Хай ялинка мерехтить, Хай щедрівочка дзвенить, Бажаю бути всім здоровим, Вітаю вас з Охрещенням Христовим!
|
6. |
6. Коли надво́рі холодно і пусто, Хай душу гріє радісне тепло, Усе що є на світі гарне,чисте,світле, Щоб в твоїм серці нині розцвіло!
|
7. |
7. На річці на Йордані Мати Сина купає, Гріх і біль наш змиває. Освятив Йордан воду на щастя, на здоров’я, на вашу вроду. Цілий світ звеселився, Христос охрестився.
|
8. |
8. Дай, Боже, що ми сказали, Аби і так стало і вам, і нам, І цьому щасливому двору, І всьому миру Господньому! Хай вам святиться, веселиться Святая йорданська водиця. Як нині і в рік, і від року в рік, І на цілий вік! Христос Хрещається!
|
9. |
9. На річці на Йордані Мати Сина купає, Гріх і біль наш змиває. Освятив Йордан воду на щастя, на здоров’я, на вашу вроду. Цілий світ звеселився, Христос охрестився.
|
10. |
10. Хай в вашій оселі радість панує, Христос Охрестився, мир світу дарує, Щоб мали ви міцне здоровя, Щоб сповнилися мудрості і сил, Щоб кожен день уже сьогодні, Лиш тільки радість приносив!
|

Обряд Водохреща та свячена йорданська вода
Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».
Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.
На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.
Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».
Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».
Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.
До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.