Крутенько глину замісив ...

В цей день Господь тебе творив:
Крутенько глину замісив,
З полиці купу банок зняв,
Щось на зразок пахких приправ.

Тут хтось Святого відволік,
Відвів Його поважно вбік
Та передав копицю справ.
І Бог кудись запоспішав.

А хтось (то був спокусник Змій)
Добавив бюст, розлети вій,
У очі синьку перелив,
У коси — плюскіт літніх злив.

І ще на талії зняв стружку...
І вийшла ти, моя подружко.
Тож по життю іди щасливо,