Коли у хаті задзвеніло сміхом!

Як сходить сонце вранішнє з росою,
Вмиваючи долонею чоло,
Так день прийшов, увінчаний красою
І все у домі ніби ожило!

Дитятко любе, щастя те без меж,
Коли у хаті задзвеніло сміхом
І ти на радість нам, батькам, ростеш.
Даруєш радість, а серцям утіху!