41. |
41. Зацілуй мене,
Залюби мене –
Там, де хороше,
Там, де ніжне все.
Ти заграй мені,
Заспівай мені,
Закричи мені –
Всі слова земні,
Щоб було, як вві сні,
Де ми вдвох одні.
Обійми мене,
Приголуб мене,
Доторкнись до губ.
І упав твій чуб
На лице моє,
І в руках притих,
Притаївсь, приник
До грудей моїх,
Біля серця ліг.
Як в колисці ми, -
А навколо сніг.
І гойдає сон
Край моїх вікон,
Край твоїх вікон –
Мріям в унісон –
Ночі рубікон.
|
|
42. |
42. Дві половинки серця,
Блукають по землі,
Дві половинки серця,
Сумують у житті,
Сумують і не знають
Чи стрінуться колись,
Але любов несе їх
Крізь час на відстань сліз
|
43. |
43. Кохання — це вічність, це радості час.
Воно незабутьнє для нас.
Ми будемо разом, я вірю у це,
і з днем Валентина вітаю Тебе!
|
44. |
44. Не треба обіцянок, не треба і пробачень
Якось черствію я
Пройшов солодкий час побачень
Пройшли 2 роки з того дня
Ти обіцяв шовкове небо
Ти обіцяв дощі з перлин
Та вже нічого нічого нам не треба
Ти вибиваєш клином клин
Ти пам'ятаєш ніжні квіти?
Які ти дарував мені
Тепер не милі мені в світі
Підсніжники… такі гіркі
Гіркі сльозиночки біленькі
В долоні буду берегти
І все надіятись серцем
Можливо змінишся ти
|
45. |
45. Під дощем хочу тебе пізнати.
Підійти,обняти,поцілувати.
Дихання твоє через тіло відчути.
Поцілунком твоє серце огорнути.
Падаючі капельки на тілі ловити.
Думками у небі з тобою літати.
Як хочеться просто тебе мати.
Но де тебе шукати?
|
46. |
46. Спитай....
На що, на що тобі питати
Чи я люблю тебе, чи ні ...
О, легше серце розірвати,
Ніж дати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, - не знаю, -
Спитай вночі у срібних зір,
Весною вслухайсь в шелест гаю,
Вдивися в даль зелених гір,
Спитай у чайки, що голосить,
Спитай у хмар, що сльози ллють,
Піди на скошені покоси,
Що в раз останній роси п'ють, -
Спитай, бо я сказать безсила,
Спитай, щоб я цього не говорила
|
47. |
47. Тихо падає сніг і тає,
Ти зараз далеко тебе не вистачає.
Якби хотілось на сніг перетворитись,
І на долоні твої спуститись.
|
48. |
48. Ти став частинкою мого життя.
З тобою всі пов'язані думки.
І як захочу залишитися одна - то вже не зможу,
Бо зі мною завжди ти.
Ти у думках моїх, і в своїх снах я бачу твої гарні очі.
І моє серце у твоїх руках.
Та бути на одинці я не хочу!
Чому ж ти іноді не розумієш,
Що я кохаю лиш тебе?!
Робити боляче - я знаю, ти умієш.
А я і подумки не зраджую тебе.
Я житиму із думкою про те,
Що зможу залишитися собою.
Та вже ніяк не зміню я одне -
Що я живу, і житиму тобою!
|
49. |
49. Не питай мене нічого,
Не проси – я не скажу.
Лиш віддайся в руки долі –
Вона тебе не підведе.
Не збирай в долоні смуток –
Я його не донесу.
Лиш всміхайся моїм очам –
Я тебе завжди знайду.
Не нанизуй сльози у намисто –
Я перлини розгублю.
Лиш поринь у небо чисте –
Я до тебе прилечу.
Не кажи мені: „Прощай...” –
Це звучить немов покора.
Лиш зорею зустрічай
І я у сни твої прилину.
Не журись, якщо щось втратиш –
Інше – краще – віднайдеш.
Треба вміти і любити, і прощати –
Зрозумій, таке життя.
Полети туди, де щастя,
Полети туди, де сміх.
Як захочеш – буду поруч,
Але я не краща від усіх...
|
50. |
50. Далеко від мене карії очі,
Далеко усмішка мила твоя,
Згадай же той вечір, згадай тії ночі,
То була весела, весняна пора.
Сади зацвітали, співав соловейко,
Ми мовчки стояли при сяйві нічнім,
Ти міг лиш почути, як билось серденько,
Як дзвінко зливалось з серденьком моїм.
Я так тії очі далекі любила,
Любила я слухать веселий твій сміх,
Згадай, як ти вперше сказав: "моя мила",
Як злилися губи мої у твоїх.
|