Свята Тетяна була дочкою римського проконсула, побожного християнина, яка таємно прийняла християнство, була страчена в 225 році (за іншими даними в 226 або 230 році) після відмови повернутися до попередньої віри.
Твоє ім’я Тетяна - найкраще із імен, Яким тебе благословила мати, І ангел взяв тебе під свій покров, Щоб до кінця життя оберігати! Хай він з тобою разом довгий шлях пройде, З тобою разом хай сумує і радіє, Ти вір йому, бо він не підведе, На нього завжди буде й є надія!
З Днем Ангела Тетяну я вітаю, Всіх благ земних тобі я побажаю, За душу людяну і простоту, За добре серце й доброту, Хай ангел тобі подарує натхнення, А Бог - людське благословення!
Щоб у душі настало свято, Треба зовсім не багато, Рідних трішечки уваги, Друзів та колег поваги, До роботи чуть наснаги, Хвильку часу на розваги, В серці місце для кохання, Грошей на усі бажання. Тож бажаю все це мати, Келиха з вином підняти, Іменини в теплім колі, Гарно святкувати!
Хай ангел тебе оберігає, І в усьому допомагає, Хай тобі Господь із неба, Додає усе що треба. Щоб ти добре серце мала, І усім допомагала, Розцвітала,багатіла, І з роками молоділа. Друзі щоб добра бажали, На роботі поважали, Щоби жити було мило, Щоб завжди була щаслива!
Свят у світі є багато. Лиш в Тетяни нині свято - Наймиліше від усіх: Привітання й дружній сміх - Все - тобі, усе - для тебе! Поглядає ангел з неба, На твоє веселе свято, Й ніби хоче нагадати, Що заступник в тебе є, На ім’я, як і твоє. Він тебе оберігає, Любить і застерігає: Добра будь та люби Бога, І молися до святого - Й кожен день свій іменин, Будь щаслива разом з ним!
З днем ангела щиро вітаю, Щастя, здоров'я Тетяні бажаю, Хай сміється доля, як калина в лузі, Нехай будуть поруч добрі, вірні друзі. Нехай тебе щастя, як дощ обливає, Нехай тебе радість завжди зустрічає, Нехай тебе любить хто милий душі, Цього я бажаю тобі від душі.
Наче зіронька у небі, Ви прекрасна повсякчас. Ви, Тетяна, наша люба, Завжди радуєте нас. Хочем побажать сьогодні В цей святковий для Вас час, Море радості й кохання, Поцілунок – ось для Вас!
Ти Тетяна наше чудо, В світі кращої нема. Добра ти і благородна, І красива і мила. З іменинами вітаєм, І бажаєм ми в цей день: Будь кохана і щаслива, Гарних шлем тобі пісень!
Свята Тетяна народилася в Римі у кінці другого століття у сім’ї знатного вельможі, який був тричі консулом Риму. Він таємно сповідував Христа, тому виховав дочку в побожності і відданості Богу. Тетяна добре знала Святе Писання і, подорослішавши, вирішила присвятити себе Христу. Вона стала діаконисою, тобто жінкою, яка несла в церкві соціальне служіння. В її обов’язки входила як турбота й догляд за хворими та вагітними жінками, так і підготовка їх до хрещення і здійснення самого хрещення.
У 222 році влада в Римі перейшла шістнадцятирічному Олександру Севіру. І хоча його мати була християнкою, і сам Олександр нічого проти християн не мав, реально влада зосередилася в руках намісників і правителів областей. Керувати країною став єпарх Ульпіан. Ульпіан був ідолопоклонником, ненавидів християн і найжорстокішим чином розправлявся з ними. Під час гонінь була схоплена свята Тетяна.
Від святої вимагали поклонитися ідолам у храмі бога Аполлона. Замість цього свята звернулася до Христа, і за її молитвами стався землетрус. Зруйнувалися не тільки ідоли, але і сам храм, під уламками якого були поховані жерці. Святу Тетяну жорстоко катували, викололи їй очі. Свята ж голосно молилася про мучителів, закликаючи Бога «відкрити їм духовні очі». Несподівано вісім мучителів побачили ангелів, які відбивали удари, що наносяться святій діві, і почули небесний глас. Вони не тільки увірували, але зі сльозами просили святу пробачити їх. За сповідання Христа вони самі були піддані тортурам і обезглавлені.
Святу Тетяну мучили і в наступний день, вимагаючи зректися Христа. Тут сталося диво, коли з ран замість крові стало текти молоко і тіло почало благоухати. І коли в третій день її вивели з в’язниці, то виявили, що її тіло як раніше було здоровим і не мало жодних слідів мук. Від святої Тетяни знову зажадали поклоніння ідолам, на цей раз богині Деметрі. Прийшовши на капище, свята Тетяна перехрестилася і почала молитися. Тут же у всіх на очах і ідол, і капище знищила блискавка. Святу Тетяну знову катували і вночі кинули в темницю. В четвертий день її вивели на арену цирку на поталу леву. Але звір покірно почав лизати рани святої Тетяни та розірвав одного з її мучителів. Святу кинули в багаття, але вона залишилася неушкодженою. Оголосивши її чаклункою, святій Тетяні обрізали волосся, в якрму, як вважали, зосереджена її магічна сила. Потім її відвели в храм Зевса і замкнули на два дні. Але і тут по молитві святої Тетяни ідоли були повалені. Коли для гонителів стало очевидно, що тортури безглузді, а свята Тетяна непохитна і тверда у своїй вірі, її обезголовили разом з батьком. Це сталося 25 січня 226 року.