
Свята Тетяна була дочкою римського проконсула, побожного християнина, яка таємно прийняла християнство, була страчена в 225 році (за іншими даними в 226 або 230 році) після відмови повернутися до попередньої віри.

Свята Тетяна народилася в Римі у кінці другого століття у сім’ї знатного вельможі, який був тричі консулом Риму. Він таємно сповідував Христа, тому виховав дочку в побожності і відданості Богу. Тетяна добре знала Святе Писання і, подорослішавши, вирішила присвятити себе Христу. Вона стала діаконисою, тобто жінкою, яка несла в церкві соціальне служіння. В її обов’язки входила як турбота й догляд за хворими та вагітними жінками, так і підготовка їх до хрещення і здійснення самого хрещення.
У 222 році влада в Римі перейшла шістнадцятирічному Олександру Севіру. І хоча його мати була християнкою, і сам Олександр нічого проти християн не мав, реально влада зосередилася в руках намісників і правителів областей. Керувати країною став єпарх Ульпіан. Ульпіан був ідолопоклонником, ненавидів християн і найжорстокішим чином розправлявся з ними. Під час гонінь була схоплена свята Тетяна.
Від святої вимагали поклонитися ідолам у храмі бога Аполлона. Замість цього свята звернулася до Христа, і за її молитвами стався землетрус. Зруйнувалися не тільки ідоли, але і сам храм, під уламками якого були поховані жерці. Святу Тетяну жорстоко катували, викололи їй очі. Свята ж голосно молилася про мучителів, закликаючи Бога «відкрити їм духовні очі». Несподівано вісім мучителів побачили ангелів, які відбивали удари, що наносяться святій діві, і почули небесний глас. Вони не тільки увірували, але зі сльозами просили святу пробачити їх. За сповідання Христа вони самі були піддані тортурам і обезглавлені.
Святу Тетяну мучили і в наступний день, вимагаючи зректися Христа. Тут сталося диво, коли з ран замість крові стало текти молоко і тіло почало благоухати. І коли в третій день її вивели з в’язниці, то виявили, що її тіло як раніше було здоровим і не мало жодних слідів мук. Від святої Тетяни знову зажадали поклоніння ідолам, на цей раз богині Деметрі. Прийшовши на капище, свята Тетяна перехрестилася і почала молитися. Тут же у всіх на очах і ідол, і капище знищила блискавка. Святу Тетяну знову катували і вночі кинули в темницю. В четвертий день її вивели на арену цирку на поталу леву. Але звір покірно почав лизати рани святої Тетяни та розірвав одного з її мучителів. Святу кинули в багаття, але вона залишилася неушкодженою. Оголосивши її чаклункою, святій Тетяні обрізали волосся, в якрму, як вважали, зосереджена її магічна сила. Потім її відвели в храм Зевса і замкнули на два дні. Але і тут по молитві святої Тетяни ідоли були повалені. Коли для гонителів стало очевидно, що тортури безглузді, а свята Тетяна непохитна і тверда у своїй вірі, її обезголовили разом з батьком. Це сталося 25 січня 226 року.