Східна Церква, прославляючи святого Степана у своїх богослужіннях, дає йому потрійний титул, називаючи його апостолом, першомучеником і архидияконом. Святий Степан належав до 70 апостолів. За Юліанським календарем, пам’ять першомученика Степана вшановують після Різдва — 28 грудня.
Свят в календарі багато. Та сьогодні твоє свято - Наймиліше від усіх: Привітання й дружній сміх - Все - тобі, усе - для тебе! Поглядає ангел з неба, На твоє веселе свято, Й ніби хоче нагадати, Що заступник в тебе є, На ім'я, як і твоє. Він тебе оберігає, Любить і застерігає: Добра(ий) будь та люби Бога, І молися до святого - Й кожен день свій іменин, Будь щаслива(ий) разом з ним!
У День іменин Степана, Ми бажаєм повні сани: Злетів, успіхів, натхнення, Божого благословення! Ще родинного тепла, Ангел щоб беріг від зла, Щоби все в житті вдавалося, Щоб задумане збулося!
Хай Степана життєву дорогу Встеляють небесні зірки, І ангел твій хоронитель, Хай буде з тобою завжди! Щоб ти кожної миті відчув Богородиці щиру опіку. Бог з неба тобі хай дарує Щастя, здоров’я і довгого віку.
Свят у світі є багато. Іменини - також свято - Наймиліше від усіх: Подарунки і пиріг - Все Степан, усе - для тебе. Зазирає янгол з неба На твоє веселе свято Й ніби хоче нагадати, Що святий у тебе є На ім'я, як і твоє. Він тебе оберігає, Любить і застерігає: Любим будь і людям й Богу, Не цурайсь свого святого - Й кожен свій день іменин Відсвяткуй разом із ним.
Ти Степан у нас боєць, І в роботі молодець! Люблять всі тебе дівчата, Липнуть всі, немов ти м’ята, Ти в нас гордий, не здаєшся, На любов не піддаєшся! Хай завжди тобі везе, І в житті буде усе!
У Степана нині свято, Друзів прибуло багато. Квіти є і подарунки, І обійми, й поцілунки. Але головне у тому, Щоб й надалі цьому дому Посміхалась Доля щиро, Щоб жили Надія й Віра, І Любов, розправила крила, Кожне серце тут зігріла.
Сильний, мужній і простий, Одним словом – молодий! Ти найкращий у нас в світі, Просто чудо — ти такий! Ми Степан тебе вітаєм, З днем народження твоїм, І тобі одне бажаєм — Будь завжди ти золотим!
Твоє ім’я Степан, тверде мов скеля, На якій, твій покровитель збудував, Христову церкву, що стоїть віками, І за яку він до кінця стояв. Тож будь також завжди рішучий, Щоб ангел тебе надихав, У всіх ділах і добрих починаннях, Завжди тобі допомагав. Живи з любов’ю до людей, І ця любов тобі воздасться, Здоров’ям, радістю душі, Роками довгими віддасться!
Побажання всі Степану Я дістану враз з карману, Я тепер пожартував, В голові його тримав: Нехай виконуються мрії, Й здійсняться всі надії! Бажаю щастя я тобі, І будь завжди ти на коні!
Мій коханий, серце моє, Як ти щасливий — щасливі ми обоє, Як ти сумний — то й я не засміюся, За тебе, кожен вечір я молюся: Хай Господь Бог тебе з небес благословляє, Шле добру долю, та у всьому помагає, А ангел-покровитель запалить твою зорю, З Днем ангела Степан, я тебе люблю!
Святий Степан — не тільки ревний апостол, але й перший з мучеників. Оскаржений перед Синедріоном фальшивими свідками, він мужньо визнає християнську віру. Через це його виводять за місто й закидують камінням. Це відбулося 34 або 35 року після народження Христа. Як Христос, так і він перед смертю молиться за своїх ворогів. У його мучеництві бере участь юнак Савл, пізніше — апостол Павло. Святий Августин приписує навернення Савла крові святого Степана: "Якщо б Степан не молився, то Церква не мала б Павла". Святий Степан перший після Христового вознесіння віддав життя за Христа. Тому він має почесний титул першого мученика. Святий архидиякон Степан загинув мученицькою смертю у віці 30 років. Після каменування вороги залишили його тіло на здобич диким звірам. Про це згадує св.Єронім. Аж на наступну ніч Гамалиїл,відомий вчитель юдейського закону,який захищав апостолів у Синедріоні (Дії.5,34-39 ), а пізніше сам із сином Авивом увірував в Христа і проповідував про Нього, послав надійних людей, щоб вони таємно взяли мощі святого Стефана і перенесли його в село Кафоргамалу, недалеко від Єрусалиму. Там Гамалиїл поховав тіло першомученика. У 415 році тіло святого Степана віднайшли і перевезли до Єрусалиму, перепоховавши в храмі на Сіоні. Згодом дружина візантійського імператора Феодосія, Євдокія, відвідуючи Єрусалим, побудувала величавий храм на честь св.Степана. Він був зведений на тому місці, де архидиякон зазнав мученицької смерті.