
Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та членів його родини.
61. |
61. Ой там за горою та за кам'яною. Приспів: Щедрий вечір, на добрий вечір (повторюється після кожного рядка) Ой там виходило та три товариші. Що перший товариш – яснеє сонце, А другий товариш – ясен місяць, А третій товариш – дрібен дощик. Що сонечко каже: "Як я зійду, То зрадується старе й мале". Місяць каже: "Як я зійду, То зрадується ввесь звір у полі, Ой звір у полі, чумак у дорозі, Чумак у дорозі, хазяїн у домі". Дощик каже: "Як я зійду, То зрадується жито й пшениця, Жито й пшениця і всяка пашниця!
|
62. |
62. Коляда! Коляда! Дайте, тітко, пирога! Як не дасте пирога - візьму вола за рога, Та виведу на поріг, і викручу правий ріг. Буду рогом трубити, а воликом робити!
|
|
63. |
63. Житом, житом із долоні, По долівці, по ослоні, Засіваю в вашій хаті - Будьте дужі та багаті! Щоб збулося все нівроку - З новим щастям, з Новим роком!
|
64. |
64. Роди, Боже, жито, пшеницю, Всяку пашницю, На Новий рік, на щастя! На здоров'ячко! А ти, господарю, дай паляницю!
|
65. |
65. На щастя, на здоров'я, на нове літо! Роди, Боже, жито й пшеницю й всяку пашницю. Та будьте здорові і з Новим Роком і з Василем!
|
66. |
66. Щедрик-ведрик, Толя й Петрик Стежку торують, Ходять-мандрують, Людям бажають Щастя-врожаю.
|
67. |
67. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Та й почала щебетати, Ґазду з хати викликати. - Вийди, вийди, ґаздо, з хати, Маєш радість коло хати. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Вже приходить Меланочка. Меланочка з Коломиї Лагу мастить, припіч миє. Лагу мастить, припіч миє, Їсти зварить, ще й накриє. Зварить їсти та нап'ється, Та до міста поведеться. Меланочка в місті пила, Сухий фартух замочила. Повій, вітре буйнесенький, Суши фартух тонесенький. Меланочка наша, наша Та спіймала в руки пташа. Співаючи, заблудилась, В чистім полі загубилась.
|
68. |
68. Щедрик ведрик, Дайте вареник, Грудочку кашки, Кільце ковбаски, Ще того мало - Дайте ще сала; Ще того трішки - Дайте лепішки; Або дайте ковбасу, Я до дому понесу, А як дасте кишку, То з'їм в затишку!
|
69. |
69. Післала нас мати в село щедрувати, А батько сварився, щоб я не барилась. А мати казала, щоб Ви дали сала. Виносьте книш, бо пущу в хату миш! Виносьте ковбасу, бо хату рознесу! Дайте ще й кишку - з’їм у затишку. Дайте, дядьку, п’ятака, А Ви, тітко, гроші, Та й будьте хороші!
|
70. |
70. щедрик-ведрик, дайте вареник! Баночку iвасiв щоб нiколи не висiв! Кiльце ковбаски щоб стояв до пасхи! Бутилочку Кагору щоб дивився в горУ! А як не дасте то до пупа приросте!
|

Через тиждень по Різдві, 31 грудня, або 13 січня за новим стилем, відзначали українці Новий рік - Щедрий вечір (свято преподобної Меланії, або Меланки). Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».
Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим.