
Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та членів його родини.
21. |
21. Щедрівочка щодрувала, З новим роком вас вітала, Щоб і курки в вас неслися, Щоб і свині в вас велися, Щоб і кіт у домі нявкав, І собака в дворі гавкав, Щоб ваш дім фінанси мав, А в господаря стояв...
|
22. |
22. Щедрівочка щедувала, З Новим роком Вас вітала. Щоб і свині в Вас велися, Щоб і кури в Вас неслися, Щоб і кіт у хаті навкав, І собака в дворі гавкав, Щоб Ваш дім фінанси мав, А в господаря стояв!
|
|
23. |
23.
|
24. |
24. Щастя, радості, краси, Бочку меду Вам в труси. Щоб не злиплись яйця голі, Молодичок Вам доволі. А щоб сало було в хаті, Кабани хай волохаті Запетрушать свиноматок, От і буде Вам достаток!
|
25. |
25. Сію густо, перехресно, На добробут людям чесним, Примовляю з кожним кроком: З новим щастям, з Новим роком!
|
26. |
26. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я. А пан, як господар. Господиня, як калина. А діточки, як квіточки. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
|
27. |
27. А в сіночку на ґаночку, Приспів: Добрий вечір! Там стоїть кінь ба й вороний, На тім коні сідло ясне, На тім сідлі панич красний. Пише листи до дівчини, Вона йому одписує: «Через море рибонькою, Через лісок пташенькою Я до тебе! Не бий коня, Не бий коня, не трать грошей, Я до тебе сама буду».
|
28. |
28. Щедрик-ведрик, Дайте вареник! Грудочку кашки, Кільце ковбаски. Іще мало - Дайте сало. А іще не вся - Дайте порося!
|
29. |
29. Наша козиця Вже стара птиця, Недавно з Києва, З довгими кісами: - Ногами стопчу, Рогами сколю, Хвостом змету! Треба козиці три куски сала, Мяу, мяу ... сала! Щоб коза встала. Ой устань, козо, Та й струсися. По цьому дому, По господарю Ізвеселися!
|
30. |
30. Щедрий вечір всім нам, щаслива година, Породила Діва Предвічного Сина: Ладо, Ладо, Ладо! Всім на світі радо: Щедрий вечір на землі! Не в пишний палатах Бога породила, А в біднім вертепі Господа повила. Ладо, Ладо, Ладо! Всім на світі радо: Щедрий вечір на землі!
|

Через тиждень по Різдві, 31 грудня, або 13 січня за новим стилем, відзначали українці Новий рік - Щедрий вечір (свято преподобної Меланії, або Меланки). Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».
Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим.