211. |
211. Ой учора ізвечора Пасла Меланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила, А, шукаючи, заблудила.
Приблудилася в чистей поле, Аж там Василько плужком оре.
Ой оре, оре, жито сіє. За ним те жито зеленіє.
Ой оре, оре, сам плуг заносить, Йому Меланка їсти носить.
Ой ти ченчику-Васильчику, Посію тебе в городчику.
Буду я тебе шанувати, По тричі на день поливати.
Щосуботоньки проривати, За русу косу затикати.
|
|
212. |
212. Павочка ходить, пір’ячко губить.
Приспів: Щедрий вечір добрим людям.
За нею ходить красна дівонька. Пір’я збирає, в рукав ховає. З рукава бере, на лавку кладе. З лавоньки бере, віночки плете. А звивши вінок, понесла в танок.
|
213. |
213. Ангел Божий із небес Радість нам звіщає днесь, Що в Вифлеємі Бог воплотився, Там у вертепі Він появився Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм, Де у яслах Божий Син Народився з Діви Марії, Непорочної Лелії На спасеннє нам.
Там віддаймо честь Йому, Заспіваймо піснь отсю: Слава во вишних вічному Богу Отцю і Сину, Духу Святому, А на земли мир!
О Дитятко, Спасе наш! Глянь ласкаво днесь на нас. Освободи нас з тяжкої неволі, Дай дочекати ліпшої долі З Рождеством Твоїм.
|
214. |
214. Ой соколе, соколоньку, Не вий гнізда на дубоньку.
Бо ся дубок розвиває, Та ти гніздо роздруляє.
Ой соколе, соколоньку, Не вий гнізда на орішку.
Будуть люди оріх рвати, Твоє гніздо обдирати.
Ой соколе, соколоньку, Увий гніздо на яворі.
Явір буде розрастати, Твоє гніздо прикривати.
|
215. |
215. Зажурилася крутая гора, Що не зродила шовкова трава,
Але зродило зелене вино. Зелене вино вгору си вило,
Вгору си вило, рясно зацвіло. Єго стерегла ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Марійка. Ой стережучи, она заснула,
За своє винце она забула. Прилетіли ж бо три райські пташки,
Вни о тім часі прибути ласі. – Ой шуги-луги, райськії пташки,
Ой не спивайте зелене вино, Ой не з’їдайте зелене вино!
Бо мені вина дуже потрібно: Маю сестричку на відданічку,
Маю братчика на оженічку, Я сама також ой заручена.
Ой заручена й аж до Галича, Й аж до Галича та й за панича.
|
216. |
216. Прилетіли ангелята, Як пташата з неба, І співали всі Дитятку Весело, як треба:
"Гей же, гей же! О Ісусе! Гей же, гей же! Слава!" Та будили там пастирів Всю нічку – до раня.
Голосили, що на світі Сталася новина: Діва в яслах днесь на сіні Породила Сина,
Боже Дитя, всіх Владику. Пастирі, вставайте, Біжіть скоро до вертепу, Його повитайте!
"Слава! Слава!" – голосили В час Твого приходу І мир людям, як відкрив Бог Нам свою природу.
А для людського спасення В тілі народився, Творець світа, Давець скарбів – В яслах положився.
Поспішім ми до вертепу, Поклін Му віддаймо І весело: "Гей же, гей же!" Йому заспіваймо.
Гей же, гей же! О Ісусе! Гей же, гей же! Слава! За щасливу тую нічку Вічна Тобі хвала!
|
217. |
217. Нині, Адаме, розвеселися. Прамати Єво від сліз отрися. Той, котрого ви ожидали, Із тугою так виглядали, Нині з Діви народився, В Вифлеємі появився, Родився, явився. А царі принесли дари, Злато, миро, ливан щиро Самому Святому.
І ми радіймо! Велике ж діло, Що Бог на себе взяв людське тіло. Щоби до неба нас запровадив І при престолі місце приладив. Так ми Богу славу многу Враз з ангели, архангели Співаймо, віддаймо. За цей дар від всеї твари Щоби слава вік тривала Божеству! Рождеству!
|
218. |
218. Зажурилася крутая гора, Що не зродила шовкова трава,
Але зродило зелене вино. Зелене вино вгору си вило,
Вгору си вило, рясно зацвіло. Єго стерегла ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Марійка. Ой стережучи, она заснула,
За своє винце она забула. Прилетіли ж бо три райські пташки,
Вни о тім часі прибути ласі. – Ой шуги-луги, райськії пташки,
Ой не спивайте зелене вино, Ой не з’їдайте зелене вино!
Бо мені вина дуже потрібно: Маю сестричку на відданічку,
Маю братчика на оженічку, Я сама також ой заручена.
Ой заручена й аж до Галича, Й аж до Галича та й за панича.
|
219. |
219. Разом нині прославім дивну новину, І віддаймо честь, поклін Божому Сину, Що нині з Діви нам народився, В виді дитини тут об’явився на землі.
В Вифлеємі вічний Бог в бідній яскині, Пеленами сповитий лежить на сіні. Марія, Йосиф Його вітають Німі тварини у стіп клякають, честь дають.
Над вертепом вже зоря сіяє кругом, І ангели співають небесний псалом: "Слава во вишніх Богу святому, А мир і добро світові злому хай буде".
Вже й пастирі з вірою поклін віддають, Їхні дари з любов’ю Йому складають. Діва Марія щиро вітає, За свого Сина дяку складає, складає.
І ми нині до Христа з любов’ю прийдім, Душі й серця в дар Йому щиро принесім, Бо Він Син Божий, райська лелія, Він наше щастя й уся надія, надія.
|
220. |
220. Бігла колядка до Хоми-дядька Та й стала: дай, дядьку, сала!
|