211. |
211. Вістку голосить світу зірниця: Родила Сина Чиста Дівиця. В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія.
Янгол пастирям це возвіщає, До Вифлеєму їх завертає, Щоб поспішали, до ніг припали, Поклін віддали і повітали Божого Сина в вертепі.
Гей і ми рівно ж, браття, сестриці, Із української спішім землиці. Щоб честь віддати Христу-Дитяти І ублагати ласк-благодати Ліпшої долі, гаразду!
|
|
212. |
212. Ой учора ізвечора Пасла Меланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила, А, шукаючи, заблудила.
Приблудилася в чистей поле, Аж там Василько плужком оре.
Ой оре, оре, жито сіє. За ним те жито зеленіє.
Ой оре, оре, сам плуг заносить, Йому Меланка їсти носить.
Ой ти ченчику-Васильчику, Посію тебе в городчику.
Буду я тебе шанувати, По тричі на день поливати.
Щосуботоньки проривати, За русу косу затикати.
|
213. |
213. Бігла колядка до Хоми-дядька Та й стала: дай, дядьку, сала!
|
214. |
214. Бігла теличка да з березничка, Да й стала. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай кусок сала! Бігла теличка да з березничка, Я й попасу. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай ковбасу! Бігла теличка да з березничка, Забігла до дядька в двір. Я тобі, дядьку, заколядую, Дай, дядьку, пиріг. Як не даси пирога, Візьму вола за рога Да поведу на моріг, Та й викручу правий ріг, У ріг буду трубити, А воликом робити.
|
215. |
215. Колядин, колядин, А я в батька один, Коротенька курточка, Дайте, бабцю, бубличка! З Святим вечором!
|
216. |
216. Нині, Адаме, розвеселися. Прамати Єво від сліз отрися. Той, котрого ви ожидали, Із тугою так виглядали, Нині з Діви народився, В Вифлеємі появився, Родився, явився. А царі принесли дари, Злато, миро, ливан щиро Самому Святому.
І ми радіймо! Велике ж діло, Що Бог на себе взяв людське тіло. Щоби до неба нас запровадив І при престолі місце приладив. Так ми Богу славу многу Враз з ангели, архангели Співаймо, віддаймо. За цей дар від всеї твари Щоби слава вік тривала Божеству! Рождеству!
|
217. |
217. Ангел Божий із небес Радість нам звіщає днесь, Що в Вифлеємі Бог воплотився, Там у вертепі Він появився Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм, Де у яслах Божий Син Народився з Діви Марії, Непорочної Лелії На спасеннє нам.
Там віддаймо честь Йому, Заспіваймо піснь отсю: Слава во вишних вічному Богу Отцю і Сину, Духу Святому, А на земли мир!
О Дитятко, Спасе наш! Глянь ласкаво днесь на нас. Освободи нас з тяжкої неволі, Дай дочекати ліпшої долі З Рождеством Твоїм.
|
218. |
218. Бог предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь,* І утішився.
В Вифлеємі народився: Месія, Христос наш І Пан наш, для всіх нас Нам народився.
Ознаймив се Ангел Божий: Наперед пастирям, А вчера звіздарям І земним звірям.
Діва Сина як породила, Звізда ста, де Христа Невіста Пречиста Сина зродила.
Тріє цари несуть дари** До Вифлеєм міста, Де Діва Пречиста Сина повила.
Звізда їм ся об’явила В дорозі о Бозі, При волі, при ослі Їм ознаймила:
– Тріє царі, де ідете? – Ми ідем в Вифлеєм З желанєм, спокоєм*** І повернемся.
Іншим путем повернули, Погану, безстидну, Безбожну Іроду Не повідали.
Йосифові Ангел мовить: – З Дитятком і з Матков, З бидлятком, ослятком Най ся хоронить.
"Слава Богу!" заспіваймо, Честь Сину Божому І Пану нашому Поклін віддаймо.
|
219. |
219. Ой в ліску, в ліску листя на грабі. Заколядуймо ми своїй бабі, У нашої бабці добрая душа, Винесе вона цілого книша, До того книша ціла ковбаса.
|
220. |
220. Ой у саду, саду, саду-винограду.
Приспів: Радуйся! Радуйся, земле, Син Божий народився!
А у тому саду сивий коник грає. А до того коня ніхто не приступить, А тільки приступить молодий Іванко. Іванко приступив, сіделечко наклав, Сіделечко наклав, сам сів та й поїхав, Сам сів та й поїхав аж до королівни. Сидить королівна, дрібні листи пише, Дрібні листи пише, важким духом дише. – Ой здорова, дівко, дівко-королівно! Ой чи будеш мені вірною жоною, Вірною жоною, матінці слугою?
|