191. |
191. На небі зірка ясна засяла І любим світлом сіяє; Хвиля спасення нам завитала, Бог в Вифлеємі рождаєсь. Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився: Славіте!
В біднім вертепі, в яслах на сіні Спочив Владика, Цар світа, Отож до Него спішім всі нині, Нашого жде Він привіта. Спішім любови, тхом Го огріти, Христос родився: Славіте!
Благослови нас, Дитятко Боже, Дари нас нині любов’ю, Най ціла сила пекла не зможе Нас розділити з Тобою. Благослови нас, ми Твої діти, Христос родився: Славіте!
|
|
192. |
192. Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Приспів: Святий вечір!
Росте деревце тонке, високе, Тонке, високе, листом широке, Листом широке, верхом кудряве, Верхом кудряве, ще й кучеряве. На тім деревці сив сокіл сидить, Сив сокіл сидить, далеко видить. Ой видить, видить на чисте поле, На чисте поле, на синє море. На синім морі корабель пливе, Корабель пливе, аж море гуде. А в тім кораблі світлонька горить, А в тій світлоньці гречна панна сидить, Гречная панна, панна Ганнуся. Ой сидить, сидить, три хустки рубить. Першую рубить свому свекрові, Другую рубить своїй свекрусі, Третюю рубить свому милому. – Ой дати б, дати, ким передати? Ні сором, ні два, понесу сама. Як у двір ввійшла, як зоря зійшла. В сіни влетіла ластівочкою, До хати увійшла невісточкою.
|
193. |
193. Я маленька дівонька, Як у полі квітонька, На сопілці граю, Пісеньку співаю — Всіх вас розважаю. Будьте здорові!
|
194. |
194. Я дівчинка маленька, Моя ніжка босенька, Пик, мик, Дайте колядник.
|
195. |
195. Коляд, коляд, колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку — не така. Дай, хазяїн, п’ятака! Як не даси п’ятака, Я вола — за рога, А кобилу — за чуприну Та й поведу на тічок. А з тічка — в кабачок Да проп’ю за п’ятачок!
|
196. |
196. На Різдво Христове ангел прилетів, Він летів по небі, миру возвістив: "Всі люди радійте, в цей день торжествуйте, Святеє Різдво!"
Я лечу від Бога, радість вам приніс, Що в вертепі біднім Христос народивсь. Скоріш поспішайте, младенця стрічайте, Нарожденого.
Пастухи в печеру раніш всіх прийшли, І тут Божу Матір з Господом знайшли. Стояли, співали, Христа прославляли, Ще й Матір Його.
Волхви як узріли ясную зорю, Пішли, поклонились младенцю-Христу, Богу поклін дали, дари Христу дали Ладан, смирну й золото.
А Ірод проклятий про Христа узнав, Взяв і на младенців вояків наслав. Дітей порубали, мечі притупили, А Христос в Єгипті був.
Ми всі нагрішили, Спасе, пред Тобой, Ми всі люди грішні – ти один святий. Прости согрішення, даруй визволення В день Твого рождення.
|
197. |
197. Дар нині пребогатий із неба зійшов. Мов роса та животворна, на землю зійшов.
Бог від Діви плотію днесь ся нам родить. Пітьма щезла, ясне світло на землю сходить.
Тріє царі тріє дари Богу приносять Ливан, смирну і злато в дар принесоша, Рожденному, безсмертному в руці дадоша.
Зволь, Христе, добротливий, се нам дарити І з Тобою в царстві Твоїм навіки жити.
|
198. |
198. Колядую-дую, Ковбасу чую, А ще мало, Дайте сало. Сало велике, Лико порвалось, Сало зосталось. Добрий вечір!
|
199. |
199. Коляд, коляд, коляда, А дід з печі вигляда, А баба з пічурки — Гуляють у жмурки. Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба не дивиться Та на діда кривиться. Будьте здорові!
|
200. |
200. Новая радість світу ся з’явила, Пречиста Діва Сина породила.
Во Вифлеємі-місті вельми рано Витати Пана пастирям сказано.
Звізда услугу тую відправляла, Царів із сходу к Ньому провожала.
Принесли Йому ладан, миро, злато, Взяли заплату небесную за то.
Ірод лукавий з того засмутився, Що Цар предвічний на світ народився.
Казав жовнірам повсюди шукати, В пень отрочата дволітні стинати.
А Йосиф старець Марію піймає І до Єгипту з Христом утікає.
Нехай же Ірод вічно погибає! Наш Цар роджений всіх нас потішає.
Ми нині при Нім радо веселімся, Рождеству Його низько поклонімся.
Щоби нам зволив щасливий вік дати І з Ним по смерти в небі царствувати.
|