181. |
181. А у місті Русалимі, рано-рано на Йордан.А у місті Русалимі Сталося там три новини, рано-рано на Йордан. Сталася там та новина – Породила Діва Сина, рано-рано на Йордан.
Ой зійшлися всі святії, рано-рано на Йордан. Всі святії небеснії, рано-рано на Йордан. Стали вони раду мати, Як Дитятку ім’я дати, рано-рано на Йордан.
Довго вони міркували, рано-рано на Йордан. І святим Павлом назвали, рано-рано на Йордан. Та Пречиста не злюбила, Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Знов думали-міркували, рано-рано на Йордан. І святим Петром назвали, рано-рано на Йордан. Та Пречиста незлюбила, Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Аж в кінці святі згадали, рано-рано на Йордан. Та ім’я Ісус надали, рано-рано на Йордан. А Пречиста полюбила, На престолі положила, рано-рано на Йордан.
І ми Його полюбили, рано-рано на Йордан. До вертепу поспішили, рано-рано на Йордан. Щоб послав нам кращу долю, Україні знов дав волю, рано-рано на Йордан.
|
|
182. |
182. А у місті Русалимі, рано-рано на Йордан. Сталося там три новини, рано-рано на Йордан. Сталася там та новина – Породила Діва Сина, рано-рано на Йордан.
Ой зійшлися всі святії, рано-рано на Йордан. Всі святії небеснії, рано-рано на Йордан. Стали вони раду мати, Як Дитятку ім’я дати, рано-рано на Йордан.
Довго вони міркували, рано-рано на Йордан. І святим Павлом назвали, рано-рано на Йордан. Та Пречиста не злюбила, Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Знов думали-міркували, рано-рано на Йордан. І святим Петром назвали, рано-рано на Йордан. Та Пречиста незлюбила, Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Аж в кінці святі згадали, рано-рано на Йордан. Та ім’я Ісус надали, рано-рано на Йордан. А Пречиста полюбила, На престолі положила, рано-рано на Йордан.
І ми Його полюбили, рано-рано на Йордан. До вертепу поспішили, рано-рано на Йордан. Щоб послав нам кращу долю, Україні знов дав волю, рано-рано на Йордан.
|
183. |
183. Дар нині пребогатий із неба зійшов. Мов роса та животворна, на землю зійшов.
Бог від Діви плотію днесь ся нам родить. Пітьма щезла, ясне світло на землю сходить.
Тріє царі тріє дари Богу приносять Ливан, смирну і злато в дар принесоша, Рожденному, безсмертному в руці дадоша.
Зволь, Христе, добротливий, се нам дарити І з Тобою в царстві Твоїм навіки жити.
|
184. |
184. Коляд, коляд, коляда, А дід з печі вигляда, А баба з пічурки — Гуляють у жмурки. Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба не дивиться Та на діда кривиться. Будьте здорові!
|
185. |
185. Павочка ходить, пір’ячко губить.
Приспів: Щедрий вечір добрим людям.
За нею ходить красна дівонька. Пір’я збирає, в рукав ховає. З рукава бере, на лавку кладе. З лавоньки бере, віночки плете. А звивши вінок, понесла в танок.
|
186. |
186. Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік, пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятоком перед тим дитятком На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю, Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цього дому господарю і цій господині, Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
|
187. |
187. Разом нині прославім дивну новину, І віддаймо честь, поклін Божому Сину, Що нині з Діви нам народився, В виді дитини тут об’явився на землі.
В Вифлеємі вічний Бог в бідній яскині, Пеленами сповитий лежить на сіні. Марія, Йосиф Його вітають Німі тварини у стіп клякають, честь дають.
Над вертепом вже зоря сіяє кругом, І ангели співають небесний псалом: "Слава во вишніх Богу святому, А мир і добро світові злому хай буде".
Вже й пастирі з вірою поклін віддають, Їхні дари з любов’ю Йому складають. Діва Марія щиро вітає, За свого Сина дяку складає, складає.
І ми нині до Христа з любов’ю прийдім, Душі й серця в дар Йому щиро принесім, Бо Він Син Божий, райська лелія, Він наше щастя й уся надія, надія.
|
188. |
188. Ой сів Христос вечеряти.
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!
Прийшла до Його Божая Мати. Оддай, Сину, райськії ключі Одімкнути рай і пекло, Випустити грішні душі. Тільки не випустити однієї душі, Що отця й матір та налаяла. Не налаяла, а подумала.
|
189. |
189. На небі зірка ясна засяла І любим світлом сіяє; Хвиля спасення нам завитала, Бог в Вифлеємі рождаєсь. Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився: Славіте!
В біднім вертепі, в яслах на сіні Спочив Владика, Цар світа, Отож до Него спішім всі нині, Нашого жде Він привіта. Спішім любови, тхом Го огріти, Христос родився: Славіте!
Благослови нас, Дитятко Боже, Дари нас нині любов’ю, Най ціла сила пекла не зможе Нас розділити з Тобою. Благослови нас, ми Твої діти, Христос родився: Славіте!
|
190. |
190. Ой соколе, соколоньку, Не вий гнізда на дубоньку.
Бо ся дубок розвиває, Та ти гніздо роздруляє.
Ой соколе, соколоньку, Не вий гнізда на орішку.
Будуть люди оріх рвати, Твоє гніздо обдирати.
Ой соколе, соколоньку, Увий гніздо на яворі.
Явір буде розрастати, Твоє гніздо прикривати.
|