161. |
161. Як щасливі дні для всіх нас На землі настали – Це в Марії народився Син Божий – князь слави, Ісус Христос, якого ми ждали.
Ангел в полі опівночі Пастирям звіщає, Що Месія в Вифлеємі В яслах спочиває. Ідіть, спішіть – Він усіх приймає.
І пастирі позбирались, Гуртом поспішають: У вертепі Христа Спаса Покірно вітають. Дають Йому в дарі те, що мають.
Що за радість для нас, Христе, Що Ти народився І для щастя всього світу З нами залишився. Наш Бог і Спас в тілі об’явився!
Доки сонце в небі сяє, Доки ми живемо, Тобі все пісень похвали Співати будемо. Тебе, Христе, ми любитимемо.
|
|
162. |
162. На Дунаєчку при беріжечку
Приспів: Щедрий вечір, святий вечір.
Там усі святі воду святили. Воду святили, хрест загубили. Туди ж нам ішла гречная панна. Перейшли її та усі світі, Узяли її просити, благати: "Чи не знайшла ти золотий хрестик?"
|
163. |
163. Бог ся рождає, хто ж Го може знати! Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!
Приспів: Тут Ангели чудяться, Рожденного бояться, А віл стоїть, трясеться, Осел смутно пасеться. Пастиріє клячуть, В плоти Бога бачуть, Тут же, тут же, Тут же, тут же, тут!
Марія Му Мати прекрасно співає, І хор Ангельський їй допомагає!*
Йосиф старенький колише Дитятко: – Люляй же, люляй, мале Отрочатко!
Три славні царі к вертепу приходять,** Ладан і смирну, золото приносять.***
А пастиріє к Ньому прибігають, І яко Царя своєго вітають.
І ми днесь вірно к Ньому прибігаймо, Рожденну Богу хвалу, честь віддаймо.
|
164. |
164. Я маленький хлопчик, Сів собі на стовпчик, В сопілочку граю, Діток забавляю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте. Яблучка, горішки — Це мої потішки. З Святим вечором!
|
165. |
165. Я маленька панночка, Як в гаю фіалочка, Раненько встаю, Оченята протираю, З празничком поздоровляю!
|
166. |
166. На Різдво Христове ангел прилетів, Він летів по небі, миру возвістив: "Всі люди радійте, в цей день торжествуйте, Святеє Різдво!"
Я лечу від Бога, радість вам приніс, Що в вертепі біднім Христос народивсь. Скоріш поспішайте, младенця стрічайте, Нарожденого.
Пастухи в печеру раніш всіх прийшли, І тут Божу Матір з Господом знайшли. Стояли, співали, Христа прославляли, Ще й Матір Його.
Волхви як узріли ясную зорю, Пішли, поклонились младенцю-Христу, Богу поклін дали, дари Христу дали Ладан, смирну й золото.
А Ірод проклятий про Христа узнав, Взяв і на младенців вояків наслав. Дітей порубали, мечі притупили, А Христос в Єгипті був.
Ми всі нагрішили, Спасе, пред Тобой, Ми всі люди грішні – ти один святий. Прости согрішення, даруй визволення В день Твого рождення.
|
167. |
167. Ясна зоря всьому світу звістила, Що Пречиста Діва Сина зродила. У вертепі між бидляти на сіні Стелить Мати постіль-ложе Дитині.
Під головку стелить зілля пахуче, Щоб не гризла та солома колюча, Бо у неї для Дитинки малої Ані пуху, ні перинки м’якої.
Як почули те знадвору пташата, Як клопоче бідна Мати Дитяти, Позлітались, позносили по пір’ячку м’якому І стелили теплим пухом солому.
|
168. |
168. Я дівчинка маленька, Моя ніжка босенька, Пик, мик, Дайте колядник.
|
169. |
169. Новая радість світу ся з’явила, Пречиста Діва Сина породила.
Во Вифлеємі-місті вельми рано Витати Пана пастирям сказано.
Звізда услугу тую відправляла, Царів із сходу к Ньому провожала.
Принесли Йому ладан, миро, злато, Взяли заплату небесную за то.
Ірод лукавий з того засмутився, Що Цар предвічний на світ народився.
Казав жовнірам повсюди шукати, В пень отрочата дволітні стинати.
А Йосиф старець Марію піймає І до Єгипту з Христом утікає.
Нехай же Ірод вічно погибає! Наш Цар роджений всіх нас потішає.
Ми нині при Нім радо веселімся, Рождеству Його низько поклонімся.
Щоби нам зволив щасливий вік дати І з Ним по смерти в небі царствувати.
|
170. |
170. Коляд, коляд, колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку — не така. Дай, хазяїн, п’ятака! Як не даси п’ятака, Я вола — за рога, А кобилу — за чуприну Та й поведу на тічок. А з тічка — в кабачок Да проп’ю за п’ятачок!
|