121. |
121. Темненькая нічка тьмою світ закрила, На небеснім полі зорі запалила.
Одна лиш зіронька понад всьо сіяє Та над Вифлеємом проміні зливає.
А во Вифлеємі нині мир явився. Люди, веселіться, сам Бог народився!
Народився нині з Марії Дівиці, З Пречистої славної та й Богородиці.
Вчули вівчароньки голос той із неба, Зібрались на раду, куди їм йти треба.
Пішли вони шляхом, тою дорогою, Куда ясність слалась, за тою звіздою.
І ми підім з ними, поклін Йому даймо, Та радісну пісню всі враз заспіваймо.
|
|
122. |
122. Святая Варвара Церкву збудувала
Радуйся, радуйся небо Земля веселися Христос народився!
Церкву збудувала Із трьома верхами
Радуйся, радуйся небо Земля веселися Христос народився!
Із трьома верхами Із трьома вікнами
Радуйся, радуйся небо Земля веселися Христос народився!
А в перше віконце Світи ясне сонце
Радуйся, радуйся небо Земля веселися Христос народився!
А в друге віконце Світи ясен місяць
Радуйся, радуйся небо Земля веселися Христос народився!
А в третьє віконце Світять ясні зорі
Радуйся, радуйся небо Земля веселися Христос народився!
|
123. |
123. В Вифлеємі у вертепі сталася новина, Там Пречиста Діва Мати породила Сина. Хори ангельські співають, Славу із висот звіщають І мир людям на землі.
Дивне чудо ангел з неба пастирям голосить І поклоном до Ісуса поспішати просить. Пастирі йдуть, поспішають, До вертепу прибігають, Щоб віддати Богу честь.
А за зіркою владики йдуть зі сходу просто І приносять зі собою ладан, миро, злото; І до Ірода вступають І його про те питають, Де Месія народивсь.
І ми нині з пастирями до вертепу йдімо, В гурті з ними і з царями дар Христу несімо: Серця наші чисті, щирі, Душі непохитні в вірі, Всю надію і любов!
|
124. |
124. Небо і земля (2) нині торжествують, Ангели, люди (2) весело празднують.
Приспів: Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, Царіє витають, Поклін віддають, пастиріє грають, "Чудо, чудо!" повідають.
Во Вифлеємі (2) весела новина: Пречиста Діва (2) породила Сина!
Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло: В темностях земних (2) сонце засвітило.
Ангели служать (2) свойому Королю І во вертепі (2) творять Його волю.
Три славні царі (2) зі сходу приходять, Ладан і смирну (2), золото приносять.*
Царю і Богу (2) тоє офірують, Пастирі людям (2) все розповідують.**
І ми рожденну (2) Богу поклін даймо, "Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.
|
125. |
125. Тріє царі, де ідете Глядати Дитятка, Царя Спаса всего світа, Божого Ягнятка? Оно в шопі ні престола, Ні скиптра не має, А вже в світі Його слава Вам Його звіщає.
Хоть убого народився, Нікому не знаним, А вже з неба вість несеся, Що Він буде славним: Тая зоря пречудесна Різдво нам голосить І з поклоном нас до Него Із востока просить.
Поспішіть же, тріє царі, В вертеп за звіздою; Там знайдете Бога Сина, Що став всіх слугою! Поспішіть же до Дитятка Та дайте Му дари, А від нас поклін низенький Зложіть Му, звіздарі!
А з поклоном, ще вас просим, Зложіть Му в офіру Наші серця, в любов повні, Богаті у віру. Най за тую малу жертву Він нас просвічає Ту на земли і там в небі, Де престол Свій має.
|
126. |
126. Ми колядували, ми вас віншували, Нам ні періжечка, нам ні шеляжечка. Нічого не дали — посунемо далі. Де періг почуєм, там заколядуєм.
|
127. |
127. Добрий вечір вам! Дайте дохід нам! Як не дасте доходу — Перетворим хату на воду! Та не ламайте, Та по цілому давайте! Добрий вечір, Святий вечір
|
128. |
128. В панськім городі росла лелія. – Хто ж її садив? – Панна Марія. Як садила, говорила: (2) Рости, лелія, рости, лелія.
Прийшов до неї батенько її, – Урви, Маріє, тої лелії. – Не зірву я ні листочка, Бо зів’яне лелійочка, Красна лелія, красна лелія.
Прийшла до неї матінка її, – Урви, Маріє, тої лелії. – Не зірву я ні листочка, Бо зів’яне лелійочка, Красна лелія, красна лелія.
Прийшов до неї миленький її, – Урви, Маріє, тої лелії. – Ой зірву я лелійочку, Бо то мому коханочку, Красна лелія, красна лелія.
|
129. |
129. Колядин, колядин, а я в батька один, В порватім кожушку, винесіть пампушку.
|
130. |
130. Ой, гордопишний пан господарю,
Приспів: Ой дай, Боже!
Ой маєш бо ти та в чім гордіти: По твоїм дворі сам Господь ходить, Сам Господь ходить та все лагодить. Ой маєш бо ти три сади своїх: А в першім саду виноградячко, А в другім саду ярі пчілоньки, А в третім саду райські пташечки. Ой десь ся взяли буйні вітрове, Порозчімхали виноградячко, Повивертали ярі пчілоньки, Порозганяли райські пташечки. Стій, господарю, та й не журися: Виноградячко позростається, Ярі пчілоньки попідносяться, Райські пташечки позлітаються. І за цим словом бувай же здоров.
|