
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди.
| 211. |
211. Діва Марія церкву строїла, радуйся,
Приспів: Радуйся, земле, вже Син Божий народився.
У Вифлеємі церкву строїла, радуйся. Прийшли до нього три царі зі сходу, радуйся, Принесли дари, Господа вітали, радуйся, Слава Йому, слава Господеві, радуйся.
|
|
|
| 212. |
212. Я маленький хлопчик, Виліз на стовпчик, У дудочку граю, Христа прославляю! А вам всього найкращого У світі бажаю!
|
| 213. |
213. Колядую, колядую, Вашi грошi добре чую, Смак цукерок, пирога, Подавайте п'ятака.
|
| 214. |
214. Дайте нам коляду, бо далі іду. Дайте нам курку, бо в вікно штуркну. Дайте нам когута, бо рознесу ворота. Дайте нам пироги, бо ми змерзли ноги, Малу перину і красну дівчину І велику коляду, бо від вас іду.
|
| 215. |
215. Пречистая Діва Сина породила Так рано, так рано раненько, Радуйся земленько, Бо Христос ся народив.
Ангели співають, пастирям звіщають: Слава! Слава на небі, а спокій на землі, Всім людям спасенє.
І Пастирі спішно, біжать утішно, Щоб Христа, Щоб Христа витати і поклін віддати В вертепі на сіні.
А за блеском зорі ідуть в покорі Три царі, Три царі, звіздарі і приносять дари Христови в офіру.
І ми також нині Ісусу Дитині Поклін всі, Поклін всі віддаймо і прославляймо Щирим, чистим серцем.
|
| 216. |
216. Ой сів Христос вечеряти.
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!
Прийшла до Його Божая Мати. Оддай, Сину, райськії ключі Одімкнути рай і пекло, Випустити грішні душі. Тільки не випустити однієї душі, Що отця й матір та налаяла. Не налаяла, а подумала.
|
| 217. |
217. Бігла колядка до Хоми-дядька Та й стала: дай, дядьку, сала!
|
| 218. |
218. Ой в ліску, в ліску листя на грабі. Заколядуймо ми своїй бабі, У нашої бабці добрая душа, Винесе вона цілого книша, До того книша ціла ковбаса.
|
| 219. |
219. В господаренька є криниченька
Приспів: Славен сси, славен Господь Бог На небеси.
Та криниченька не змурована. В тій криниченьці Пречиста Діва. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в гори високі. – Гори скопали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ліси темнії. – Ліси зрубали, Христа не знайшли. Прийшли жидове, злії катови. – Пречиста Діво, де Сина діла? – Занесла я Йго в ріки глибокі. – Ріки спустили, Христа не знайшли.
|
| 220. |
220. Пречиста Діва Божого Сина вродила, Сина вродила і Його в яслах повила.
Ангели Божі з неба злітають, співають, З неба злітають, Христа в вертепі втішають.
Вівчарі перші за співом з неба приходять, Вони приходять, Божого Сина знаходять.
Царі зі сходу та за звіздою вітають, Бога вітають та свої дари складають.
Почувши Ірод, що Христос Господь родився, Він озлобився і Христа вбити рішився.
Та святий Йосиф про замір Ірода знає, Бере Дитятко і у Єгипет втікає.
|