| 231. |
231. Коляд, коляд, колядниця,
Добра з маком паляниця,
А без маку — не така.
Дай, хазяїн, п’ятака!
Як не даси п’ятака,
Я вола — за рога,
А кобилу — за чуприну
Та й поведу на тічок.
А з тічка — в кабачок
Да проп’ю за п’ятачок!
|
|
|
| 232. |
232. А у місті Русалимі, рано-рано на Йордан.
Сталося там три новини, рано-рано на Йордан.
Сталася там та новина –
Породила Діва Сина, рано-рано на Йордан.
Ой зійшлися всі святії, рано-рано на Йордан.
Всі святії небеснії, рано-рано на Йордан.
Стали вони раду мати,
Як Дитятку ім’я дати, рано-рано на Йордан.
Довго вони міркували, рано-рано на Йордан.
І святим Павлом назвали, рано-рано на Йордан.
Та Пречиста не злюбила,
Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Знов думали-міркували, рано-рано на Йордан.
І святим Петром назвали, рано-рано на Йордан.
Та Пречиста незлюбила,
Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Аж в кінці святі згадали, рано-рано на Йордан.
Та ім’я Ісус надали, рано-рано на Йордан.
А Пречиста полюбила,
На престолі положила, рано-рано на Йордан.
І ми Його полюбили, рано-рано на Йордан.
До вертепу поспішили, рано-рано на Йордан.
Щоб послав нам кращу долю,
Україні знов дав волю, рано-рано на Йордан.
|
| 233. |
233. Нині радість нам усім,
Хвалу Богу принесім!
Господь Бог великий
Вродивсь чоловіком
З Діви Марії.
Ангел мовив пастирям,
Що Христос родився нам;
Йдіть Його вітати,
Бога величати
Народженого.
Ми на Нього чекали,
З тугою виглядали,
І Він народився,
В яслах положився
У Вифлеємі.
Зіронька присвічує,
До Христа шлях вказує.
Царі дари дали,
В яслах привітали
Ісуса Дитя.
Стогодні веселімся,
Христові поклонімся.
Просім, щоб у славі
Ми з Ним пробували
В небі й на землі!
|
| 234. |
234. Як щасливі дні для всіх нас
На землі настали –
Це в Марії народився
Син Божий – князь слави,
Ісус Христос, якого ми ждали.
Ангел в полі опівночі
Пастирям звіщає,
Що Месія в Вифлеємі
В яслах спочиває.
Ідіть, спішіть – Він усіх приймає.
І пастирі позбирались,
Гуртом поспішають:
У вертепі Христа Спаса
Покірно вітають.
Дають Йому в дарі те, що мають.
Що за радість для нас, Христе,
Що Ти народився
І для щастя всього світу
З нами залишився.
Наш Бог і Спас в тілі об’явився!
Доки сонце в небі сяє,
Доки ми живемо,
Тобі все пісень похвали
Співати будемо.
Тебе, Христе, ми любитимемо.
|
| 235. |
235. Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник – Святеє Рождество,*
А другий вже празник – Святого Василя,
А третій вже празник – Святі Водохрещі.
А що перший празник зішле тобі втіху,
А що другий празник зішле тобі щастя,
А що третій празник зішле всім нам долю,
Зішле всім нам долю, Україні волю.
|
| 236. |
236. Я маленький пастушок,
Загорнувся в кожушок,
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду рятуйте.
Яблучка, горішки
Дітям на потішки.
|
| 237. |
237. Я маленький єршок, поїв каші горшок,
А на другий поглядаю
І вас з празником вiтаю!
|
| 238. |
238. Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає.
Архангела Михаїла
В Назарет посилає.
Возвістили в Назареті,
Стала слава у вертепі,
Тріє, тріє, тріє царі
Несуть Христу дари.
Ливан, злато і кадило
Йому принесоша,
А вошедши у храмину,
На коліна впадоша.
Ірод вельми засмутився,
Що Христос Цар народився,
Пішов Ірод аж до Аду
К Люциперу на пораду.
Ірод діти убиває
І об камін розбиває.
Гострим мечем розсікає,
Кров невинну розливає.
Він Христа вбити шукає,
А ми з цього не смутімся,
Рождеству Його поклонімся,
Христу Богу поклонімся.
|
| 239. |
239. Марія Діва нам породила
Цвіт пахучий, цвіт розкішний,
Що його так світ весь грішний
Віддавна бажав.
У Вифлеємі зацвів красою
Той цвіт райський, Божий, ясний,
Звідкіль вийшов запах красний
По всій землиці.
Заблисла зоря, пливе по світі
Вістка радісна, щаслива,
Що всіх вбогих звеселила:
"Христос приходить".
А за зорею, її красою
Вже йдуть люди, йдуть веселі,
У Вифлеїмській оселі
Ідуть з поклоном.
Ідуть з поклоном із кінців світу,
Несуть в дари, хто що може,
Наш Ісусе, Дитя Боже,
Благослови всім.
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День працівників торгівлі в Україні
День флоту України
День парашутиста
День Володимира