| 231. |
231. Я дівчина маленька,
В мене платтячко рябеньке.
Я ще не знаю, ні аз, ні буки,
Дайте мені червінчика в руки.
Будьте з празником здорові!
|
| 232. |
232. Радість нам ся являє:
Діва Сина раждає!
Небеса, небеса, небеса поють, поють!
Ангели ся удивляють,
Пастиріє поклін дають
Нарожденному.
Йосифе старенькій,
Плаче Ісус маленькій!
Помагай, помагай, помагай Єго, Єго
Чистой Діві колисати
І піснь Єму заспівати:
Люляй, пане наш!
Убого ся народив,
Богатого засмутив:
Ірода, Ірода, Ірода злого, злого.
Він бо діти убиває,
Христа убити желає
Нарожденного.
О Іроде безумний,
Чомусь так малоумний?
Не знаєш, не знаєш, не знаєш того, того,
Що Христос наш вічно жиє,
Нам благодать свою дає,
Ти вічно згинеш.
Тріє цари со дари,
Христу поклін віддали:
Рожденну, рожденну, рожденну Богу, Богу
На цілий світ славу дали,
Христа в яслах повитали,
В біднім вертепі.
І ми Єго витаймо,
Враз Єму заспіваймо:
Люляй же, люляй же, люляй же, Пане, Пане.
Дай нам в мирі всім прожити,
Во вік віков Тя хвалити
Нарожденного.
|
|
|
| 233. |
233. Ой не спіть, не спіть та добрії люди,
Нині ніч свята, бо Різдво Христа.
Божі зорі в небі ясно так горять,
Ніч святу різдвяную людям освітять.
Слава в вишніх Богу і на землі мир
З янголами, з пастушками будем возвіщать.
Будемо співати, Христа восхвалять
Колядками з діточками – бо Різдво Христа.
|
| 234. |
234. Ой соколе, соколоньку,
Не вий гнізда на дубоньку.
Бо ся дубок розвиває,
Та ти гніздо роздруляє.
Ой соколе, соколоньку,
Не вий гнізда на орішку.
Будуть люди оріх рвати,
Твоє гніздо обдирати.
Ой соколе, соколоньку,
Увий гніздо на яворі.
Явір буде розрастати,
Твоє гніздо прикривати.
|
| 235. |
235. Возвеселімся всі купно нині:
Христос родився в бідній яскині!
Послідним віком став чоловіком,
Всі утішайтесь на землі.
Всі утішайтесь на землі гойно,
Хвалу віддайте Єму достойно.
Пожаданому, з неба даному,
Которий весь світ відкупив.
Которий весь світ спасе від ада,
Чрез Него вічна всім нам відрада,
За тоє Єму, Пану нашему,
Пісні співаймо согласно.
Пісні співаймо согласно, мило,
І торжествуймо всі купно щиро:
"Слава во вишних, а мир для нижних",
Весело світу гласімо.
Світу гласімо Господа явно,
О которім вже пророки давно
Пророкували, проповідали,
Що ся народить Цар віків.
Що ся народить Цар віків слави,
Зітре на землі зміїні глави,
Перскії царі прийшли со дари,
Поклін віддали смиренно.
Поклін віддали смиренно нині
Христу рожденну, малій Дитині:
Ливан і злато, і смирну на то
Яко кадило, зі страхом.
І пастиріє со страхом бігли
Там, де віл, осел Дитину гріли;
Ангели в небі, к Єго потребі
Умильно пісні співають.
Пісні співають Нарожденному,
Во яслах нині положенному;
І ми співаймо і вихваляймо,
Єго навіки славімо.
Щоби нам дав тут довго прожити,
Царствія Єго всім доступити:
Врагам коритись і їм стидитись,
А нам во мирі прожити.
Прожити мирно в долгоденствії,
Служаще Єму в єдиненії.
Чистая Панно, Тя непрестанно
Хвалим со Сином навіки.
|
| 236. |
236. Бог предвічний народився,
(2)Прийшов десь із небес,
Щоб спасти люд свій весь.
І утішив вся.
В Вифлеємі народився:
(2)Месія, Христос наш,
І Бог наш для всіх нас,
Нам народився.
Возвістив це ангел БожийБог предвічний - текст і ноти колядки
(2)Наперед пастирям,
А потім звіздарям,
І земним звірям.
Діва Сина як родила,
(2)Звізда ста, де Христа,
Невіста Пречиста,
В яслах зложила.
Тріє царі несуть дари
(2)До Вифлеєм-міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.
Звізда їм ся об’явила
(2)В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі
Їм ознайомила.
„Слава Богу!”- заспіваймо,
(2)Честь Сину Божому,
Господу нашому
Поклін віддаймо.
|
| 237. |
237. Я маленька дівонька,
Як у полі квітонька,
На сопілці граю,
Пісеньку співаю —
Всіх вас розважаю.
Будьте здорові!
|
| 238. |
238. Колядин, колядин,
А я в батька один.
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п’ятачок.
А п’ятак не дорогий,
Дайте, тітко, ще й другий.
З Святим вечором!
|
| 239. |
239. Ясна зоря всьому світу звістила,
Що Пречиста Діва Сина зродила.
У вертепі між бидляти на сіні
Стелить Мати постіль-ложе Дитині.
Під головку стелить зілля пахуче,
Щоб не гризла та солома колюча,
Бо у неї для Дитинки малої
Ані пуху, ні перинки м’якої.
Як почули те знадвору пташата,
Як клопоче бідна Мати Дитяти,
Позлітались, позносили по пір’ячку м’якому
І стелили теплим пухом солому.
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День ліквідатора
День суду
День працівника державної виконавчої служби
Святий Миколай (Миколи Чудотворця)
Прикольні привітання з днем народження 410 привітань
Святого Апостола Андрія Первозванного 59 привітань
Привітання на 1 рік 77 привітань
Привітання для керівника 87 привітань