| 81. |
81. Небо і земля (2) нині торжествують,
Ангели, люди (2) весело празднують.
Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
"Чудо, чудо!" повідають.
Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина!
Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.
Ангели служать (2) свойому Королю
І во вертепі (2) творять Його волю.
Три славні царі (2) зі сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.*
Царю і Богу (2) тоє офірують,
Пастирі людям (2) все розповідують.**
І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.
|
|
|
| 82. |
82. Гей у лузі, крузі ясна зоря сяє,
Приспів:
Гей на Йордан, на Йордан.
Ясна зоря сяє, три свіци палає,
Три свіци палає, у дзвіночки грають
У дзвіночки грають, щоби ся сходили
Щоби ся сходили, дитя мирували,
Дитя мирували, Ісусом назвали.
|
| 83. |
83. Чудо у Давида домі –
Вістить ангел всім в народі:
Народився Бог наш у стайні малій,
Щоб спасти від смерти людство на землі.
В Вифлеємі перед вами
Чудо є з народинами:
Знайдете в вертепі Боже немовля –
Це Ісус Христос Бог і наш володар!
Вже пастирі поспішають,
Людям про чудо звіщають;
На коліна впали, поклін віддали,
У дитинці Бога свого пізнали.
І Христові дари склали –
Все що тільки в полі мали;
Співом Йосифа й Марію веселять –
Радується Божим Різдвом вся земля!
|
| 84. |
84. Щедрий вечір всім нам, щаслива година,
Породила Діва предвічного Сина.
Приспів:
Ладо, Ладо, Ладо!
Всім на світі радо!
Щедрий вечір на землі! (весь куплет – 2)
Не в пишних палатах Бога породила,
А в біднім вертепі Господа повила.
Не білі перини Богові стелила,
На в’язочці сіна Вічного зложила.
Не поміж царями Господь нам явився,
А між вівчарями в яслах положився.
А небесні духи в синяві співають,*
Пастерів убогих до стайні скликають.
Пастирі убогі до стайні приходять,
На в’язочці сіна Господа знаходять.
А на світлім сході зоря засвітила,
Трьох царів премудрих дуже звеселила.
Золото і ладан, миро вони взяли,
І в Єрусалимі за Христом питали.
Найшли Христа Бога не в Єрусалимі,
А в убогій стайні в місті Вифлеємі.
Убогим вертепом царі не гордили,
Христови всі дари і поклін зложили.
І ми Христа Бога всі радо вітаймо,
Разом з пастирями весело співаймо.
|
| 85. |
85. Вітай, Ісусе, з чистої Діви вроджений,
Вітай нам, Боже, що в людськім тілі явлений.
Ти добротою понад усіми синами,
І безконечна Твоя опіка над нами.
В славі Ти рівний Отцю і Духу Святому,
Чому зійшов Ти до нас в безсиллі такому.
Твоєї слави ніхто не бачить у яслах,
Тут Твоя сила, мов та жаринка пригасла.
Хоч Ти на нужду й свої терпіння не глядиш,
То чим бідніший, тим нам миліший Ти станеш.
Своїм смиренням в нас грішних здійми окови,
Щоб в серцях наших настала влада любови.
Ягнятко Боже, про те Тебе ми тут просим,
Серця ми наші Тобі жертвенно приносим.
Не залишай же нас без Твоєї опіки
І володій тут з Отцем і Духом на віки.
|
| 86. |
86. Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятоком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цього дому господарю і цій господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
|
| 87. |
87. Тріє царі, де ідете
Глядати Дитятка,
Царя Спаса всего світа,
Божого Ягнятка?
Оно в шопі ні престола,
Ні скиптра не має,
А вже в світі Його слава
Вам Його звіщає.
Хоть убого народився,
Нікому не знаним,
А вже з неба вість несеся,
Що Він буде славним:
Тая зоря пречудесна
Різдво нам голосить
І з поклоном нас до Него
Із востока просить.
Поспішіть же, тріє царі,
В вертеп за звіздою;
Там знайдете Бога Сина,
Що став всіх слугою!
Поспішіть же до Дитятка
Та дайте Му дари,
А від нас поклін низенький
Зложіть Му, звіздарі!
А з поклоном, ще вас просим,
Зложіть Му в офіру
Наші серця, в любов повні,
Богаті у віру.
Най за тую малу жертву
Він нас просвічає
Ту на земли і там в небі,
Де престол Свій має.
|
| 88. |
88. Радість нам ся являє:
Діва Сина раждає!
Небеса, небеса, небеса поють, поють!
Ангели ся удивляють,
Пастиріє поклін дають
Нарожденному.
Йосифе старенькій,
Плаче Ісус маленькій!
Помагай, помагай, помагай Єго, Єго
Чистой Діві колисати
І піснь Єму заспівати:
Люляй, пане наш!
Убого ся народив,
Богатого засмутив:
Ірода, Ірода, Ірода злого, злого.
Він бо діти убиває,
Христа убити желає
Нарожденного.
О Іроде безумний,
Чомусь так малоумний?
Не знаєш, не знаєш, не знаєш того, того,
Що Христос наш вічно жиє,
Нам благодать свою дає,
Ти вічно згинеш.
Тріє цари со дари,
Христу поклін віддали:
Рожденну, рожденну, рожденну Богу, Богу
На цілий світ славу дали,
Христа в яслах повитали,
В біднім вертепі.
І ми Єго витаймо,
Враз Єму заспіваймо:
Люляй же, люляй же, люляй же, Пане, Пане.
Дай нам в мирі всім прожити,
Во вік віков Тя хвалити
Нарожденного.
|
| 89. |
89. Застелено стіл скатертиною,
І ми усією родиною
Зібралися зірку чекати,
«Христос народився» казати.
Дванадцять ми страв покуштуємо,
Вертепників всіх почастуємо
І з миром свічки запалімо.
Христос народився! Славімо!
Приходять царі із волхвами
Дзвенить коляда між хатами.
Весь радістю світ освітився —
У яслах Христос народився!
|
| 90. |
90. Разом нині прославім дивну новину,
І віддаймо честь, поклін Божому Сину,
Що нині з Діви нам народився,
В виді дитини тут об’явився на землі.
В Вифлеємі вічний Бог в бідній яскині,
Пеленами сповитий лежить на сіні.
Марія, Йосиф Його вітають
Німі тварини у стіп клякають, честь дають.
Над вертепом вже зоря сіяє кругом,
І ангели співають небесний псалом:
"Слава во вишніх Богу святому,
А мир і добро світові злому хай буде".
Вже й пастирі з вірою поклін віддають,
Їхні дари з любов’ю Йому складають.
Діва Марія щиро вітає,
За свого Сина дяку складає, складає.
І ми нині до Христа з любов’ю прийдім,
Душі й серця в дар Йому щиро принесім,
Бо Він Син Божий, райська лелія,
Він наше щастя й уся надія, надія.
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День високомобільних десантних військ Збройних сил
День працівників ветеринарної медицини