Feedback

Колядки

січня 2020, 239 привітань

71.

Небо і земля нині торжествують

Небо і земля (2) нині торжествують,
Ангели, люди (2) весело празднують.

Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
"Чудо, чудо!" повідають.

Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина!

Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.

Ангели служать (2) свойому Королю
І во вертепі (2) творять Його волю.

Три славні царі (2) зі сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.*

Царю і Богу (2) тоє офірують,
Пастирі людям (2) все розповідують.**

І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.

72.

Спи, Ісусе, спи

Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи!
Я Тебе му колисати,
Пісоньками присипляти:
Люлі, серденько, люлі.

Спи, Лелійко, спи, головку склони.
Ту на рученьки Марії,
Бач Вона Тебе леліє:
Люлі, серденько, люлі.

Спи, Убогий, спи, рученьки зложи!
Йосифа, що лиш не видати,
Несе хлібця Тобі дати:
Люлі, серденько, люлі!

Спи Терпінє, спи, очка зажмури!
Не питай, що колись буде,
Що зготовлять хрест Ти люди...
Люлі серденько, люлі.

Спи Зірничко, спи, сни про небо сни!
Слава Богу в вишних буди,
Мир на земли, благо людем!
Люлі серденько, люлі.

Спи, Ісусе, спи, Серце вітвори,
Най при Ньому спочиваю
Ту на земли і там в раю
Люлі, серденько, люлі!

73.

Ой лелія, лелія

Ой лелія, лелія –
Христа Бога породила
І у ясла положила
Діва Марія.

Ой лелія, лелія –
Свого Сина повиває
І пісень Йому співає
Діва Марія.

Ой лелія, пелія –
Спи, маленьке, треба спати,
Коло Тебе Твоя Мати,
Діва Марія.

Ой лелія, лелія –
В шопі холод обвиває
Немовлятко й пригортає
Діва Марія.

74.

По цьому дому, по веселому.

По цьому дому, по веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати, ваш дім звеселяти,
Діточок збудити, діточок збудити,
Христа славити?!

75.

Гей у лузі, крузі

Гей у лузі, крузі ясна зоря сяє,

Приспів:
Гей на Йордан, на Йордан.

Ясна зоря сяє, три свіци палає,
Три свіци палає, у дзвіночки грають
У дзвіночки грають, щоби ся сходили
Щоби ся сходили, дитя мирували,
Дитя мирували, Ісусом назвали.

76.

По всьому світу стала новина

По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина родила.
Сіном притрусила,
В яслах положила
Господнього Сина.

Діва Марія Бога просила:
– В що ж би я Сина свого сповила?
Ти, небесний Царю,
Пришли мені дари,
Сього дому господарю.

Зійшли Ангели з неба до землі,
Принесли дари Діві Марії:
Три свічі воскові,
Ще й ризи шовкові
Ісусови Христови.

Засіяла звізда з неба до землі,
Зійшли Ангели к Діві Марії.
Співають Їй пісні,
Господній Невісті,
Радости приносять.

77.

Щедрий вечір всім нам

Щедрий вечір всім нам, щаслива година,
Породила Діва предвічного Сина.

Приспів:
Ладо, Ладо, Ладо!
Всім на світі радо!
Щедрий вечір на землі! (весь куплет – 2)

Не в пишних палатах Бога породила,
А в біднім вертепі Господа повила.

Не білі перини Богові стелила,
На в’язочці сіна Вічного зложила.

Не поміж царями Господь нам явився,
А між вівчарями в яслах положився.

А небесні духи в синяві співають,*
Пастерів убогих до стайні скликають.

Пастирі убогі до стайні приходять,
На в’язочці сіна Господа знаходять.

А на світлім сході зоря засвітила,
Трьох царів премудрих дуже звеселила.

Золото і ладан, миро вони взяли,
І в Єрусалимі за Христом питали.

Найшли Христа Бога не в Єрусалимі,
А в убогій стайні в місті Вифлеємі.

Убогим вертепом царі не гордили,
Христови всі дари і поклін зложили.

І ми Христа Бога всі радо вітаймо,
Разом з пастирями весело співаймо.

78.

Не плач, Рахиле

Не плач, Рахиле, зря чада ціли:
Не умирають, но пребивають,
Но пребивають
Святія сини в новій святини,
Ко Богу Сину – суть за причину,
Суть за причину.

За Ірода злобу, видя, яко воду,
Кров розливаєму, плоть убиваєму.
Тілом хоч умріли, душами же ціли,
За живота страту приймили заплату,
Приймили заплату.

Пощо, горлице, слезами лице
Все обливаєш, тяжко вздихаєш,
Тяжко вздихаєш?
Ловець неситий распростер сіти,
В руки не прія птенци юния,
Птенци юния.

Твої же пернаті суть до неба взяті,
Путь прошедше тісний, побіднія пісни
Поють Царю слави, іже їх ізбави
От сітей ловящих, прелести губящих,
Прелести губящих.

Пойду на ниву, не бившу жниву,
Пожати класи, вижду пред часи,
Вижду пред часи,
Селния цвіти, прежде світ зріти,
Утро смертною січет косою,
Січет косою.

Но травиця мертва буди Богу жертва,
І в пожатім сіні – благовонні кріни,
Ділатель небесний і во время весни
Пріял во житницу незрілу пшеницу,
Незрілу пшеницу.

Позор страшливий! Ірод злосливий
Христа шукаєт, не обрітаєт,
Не обрітаєт.
Мої же діти іщет убити,
Меч обнажаєт і убиваєт,
І убиваєт!

Убо твоя чада пребудуть внутр града,
Тім бо в небі платять, іже житє тратять
За Христа і Бога. Заплата премнога
Малим отрочатам, закланним овчатам,
Закланним овчатам!

Престань же, мати, горко ридати!
Ах, як престати, а не плакати,
А не плакати?
Кровей толики лиються ріки,
Наповняють море, люте мні горе,
Люте мні горе!

Перестань же, мати, чад своїх ридати,
Во Адамі биша і вси согрішиша,
В кровавій купіли, треба би ся змили,
А то во рай святий путь бил би запятий,
Путь бил би запятий!

Тяжко ж бо зріти, як многі діти
По всем повіту, од двою літу,
Од двою літу.
Моєї утроби, отсла во гроби
Злий кровопийця, Ірод убийця,
Ірод убийця!

Аще же і чреди младенцев повреди,
Лучше Христу жити, онім же умрети,
Сей-бо прийде спасти всіх во время страсти,
Міра Відкупитель, от ада Спаситель,
От ада Спаситель.

Бідна ж я мати, толикой я страти
Як не восплачу, як чад не бачу,
Як чад не бачу.
Перли драгія згубила-м тія,
Світ з надеждею згасе моєю,
Згасе моєю.

Отверзи зіници, вижд твої денници,
Світащії нині во висшей твердині,–
Бисери драгія во вінці царствія
Присно прибивають, вовіки сіяють,
Вовіки сіяють!

79.

Винеси ти нам ковбасок пару

Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім’я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали —
Колядників пригощали!

80.

Щедрий вечір, добрий вечір

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Наша Меланка з Дністра була,
З Дністра воду ба й носила.

З Дністра воду ба й носила,
На камені ноги мила.

На камені ноги мила,
Тонкий фартух замочила.

Повій, вітре буйнесенький,
Висуш фартух тонесенький.

Приспівка:
Наша Меланка як чотири дуби,
Пустіть до хати – гуляти буде!
Наша Меланка як чотири дошки,
Пустіть до хати погуляти трошки!



Можливо Вас зацікавить

  • 13 січня

    Щедрівки - 70 привітаньЩедрівки 70 привітань

    Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та членів його ...



Цікаві статті

  • Сценарій вертепу

    Сценарій вертепу

    Сценарій ... 3111

  • Вертеп: історія, різновиди

    Вертеп: історія, різновиди

    Справжнісінька християнська релігійна містерія, яка твориться в різдвяну ніч. Вертеп (старослав'янське — з ХІ ст. — сад, печера, де, за переказом, народився Христос) — таку назву носить один з перших різновидів релігійного театру в Україні, а згодом і в Росії; переносний ... 1761

  • Українські традиції Святого Вечора

    Українські традиції Святого Вечора

    Чудові Українські традиції Святого Вечора має наш народ, які мають свої важливі символи. Всі вони надають святу неповторного настрою, особливого духу, урочистості.! Але сьогодні, нажаль, мало хто їх шанує і продовжує пропагувати, плекати у своїх сім’ях. Чи то соромимось, чи ... 2767

Всі статті
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!


Найближчі свята

Всі свята в листопаді

Інформери на Ваш сайт