| 71. |
71. Тріє царі, де ідете
Глядати Дитятка,
Царя Спаса всего світа,
Божого Ягнятка?
Оно в шопі ні престола,
Ні скиптра не має,
А вже в світі Його слава
Вам Його звіщає.
Хоть убого народився,
Нікому не знаним,
А вже з неба вість несеся,
Що Він буде славним:
Тая зоря пречудесна
Різдво нам голосить
І з поклоном нас до Него
Із востока просить.
Поспішіть же, тріє царі,
В вертеп за звіздою;
Там знайдете Бога Сина,
Що став всіх слугою!
Поспішіть же до Дитятка
Та дайте Му дари,
А від нас поклін низенький
Зложіть Му, звіздарі!
А з поклоном, ще вас просим,
Зложіть Му в офіру
Наші серця, в любов повні,
Богаті у віру.
Най за тую малу жертву
Він нас просвічає
Ту на земли і там в небі,
Де престол Свій має.
|
| 72. |
72. Не плач, Рахиле, зря чада ціли:
Не умирають, но пребивають,
Но пребивають
Святія сини в новій святини,
Ко Богу Сину – суть за причину,
Суть за причину.
За Ірода злобу, видя, яко воду,
Кров розливаєму, плоть убиваєму.
Тілом хоч умріли, душами же ціли,
За живота страту приймили заплату,
Приймили заплату.
Пощо, горлице, слезами лице
Все обливаєш, тяжко вздихаєш,
Тяжко вздихаєш?
Ловець неситий распростер сіти,
В руки не прія птенци юния,
Птенци юния.
Твої же пернаті суть до неба взяті,
Путь прошедше тісний, побіднія пісни
Поють Царю слави, іже їх ізбави
От сітей ловящих, прелести губящих,
Прелести губящих.
Пойду на ниву, не бившу жниву,
Пожати класи, вижду пред часи,
Вижду пред часи,
Селния цвіти, прежде світ зріти,
Утро смертною січет косою,
Січет косою.
Но травиця мертва буди Богу жертва,
І в пожатім сіні – благовонні кріни,
Ділатель небесний і во время весни
Пріял во житницу незрілу пшеницу,
Незрілу пшеницу.
Позор страшливий! Ірод злосливий
Христа шукаєт, не обрітаєт,
Не обрітаєт.
Мої же діти іщет убити,
Меч обнажаєт і убиваєт,
І убиваєт!
Убо твоя чада пребудуть внутр града,
Тім бо в небі платять, іже житє тратять
За Христа і Бога. Заплата премнога
Малим отрочатам, закланним овчатам,
Закланним овчатам!
Престань же, мати, горко ридати!
Ах, як престати, а не плакати,
А не плакати?
Кровей толики лиються ріки,
Наповняють море, люте мні горе,
Люте мні горе!
Перестань же, мати, чад своїх ридати,
Во Адамі биша і вси согрішиша,
В кровавій купіли, треба би ся змили,
А то во рай святий путь бил би запятий,
Путь бил би запятий!
Тяжко ж бо зріти, як многі діти
По всем повіту, од двою літу,
Од двою літу.
Моєї утроби, отсла во гроби
Злий кровопийця, Ірод убийця,
Ірод убийця!
Аще же і чреди младенцев повреди,
Лучше Христу жити, онім же умрети,
Сей-бо прийде спасти всіх во время страсти,
Міра Відкупитель, от ада Спаситель,
От ада Спаситель.
Бідна ж я мати, толикой я страти
Як не восплачу, як чад не бачу,
Як чад не бачу.
Перли драгія згубила-м тія,
Світ з надеждею згасе моєю,
Згасе моєю.
Отверзи зіници, вижд твої денници,
Світащії нині во висшей твердині,–
Бисери драгія во вінці царствія
Присно прибивають, вовіки сіяють,
Вовіки сіяють!
|
| 74. |
74. Небо і земля (2) нині торжествують,
Ангели, люди (2) весело празднують.
Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
"Чудо, чудо!" повідають.
Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина!
Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.
Ангели служать (2) свойому Королю
І во вертепі (2) творять Його волю.
Три славні царі (2) зі сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.*
Царю і Богу (2) тоє офірують,
Пастирі людям (2) все розповідують.**
І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.
|
| 77. |
77. А у місті Русалимі, рано-рано на Йордан.А у місті Русалимі
Сталося там три новини, рано-рано на Йордан.
Сталася там та новина –
Породила Діва Сина, рано-рано на Йордан.
Ой зійшлися всі святії, рано-рано на Йордан.
Всі святії небеснії, рано-рано на Йордан.
Стали вони раду мати,
Як Дитятку ім’я дати, рано-рано на Йордан.
Довго вони міркували, рано-рано на Йордан.
І святим Павлом назвали, рано-рано на Йордан.
Та Пречиста не злюбила,
Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Знов думали-міркували, рано-рано на Йордан.
І святим Петром назвали, рано-рано на Йордан.
Та Пречиста незлюбила,
Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Аж в кінці святі згадали, рано-рано на Йордан.
Та ім’я Ісус надали, рано-рано на Йордан.
А Пречиста полюбила,
На престолі положила, рано-рано на Йордан.
І ми Його полюбили, рано-рано на Йордан.
До вертепу поспішили, рано-рано на Йордан.
Щоб послав нам кращу долю,
Україні знов дав волю, рано-рано на Йордан.
|
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
Щедрівки 70 привітань
День кадровика
День філолога
День поліграфії України
День хіміка
Привітання на останній дзвоник 70 привітань
Прикольні привітання з днем народження 410 привітань
Подрузі 474 привітань
Привітання з Днем Народження сестрі 181 привітань
Привітання з Днем Ангела 103 привітань