| 72. |
72. Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи!
Я Тебе му колисати,
Пісоньками присипляти:
Люлі, серденько, люлі.
Спи, Лелійко, спи, головку склони.
Ту на рученьки Марії,
Бач Вона Тебе леліє:
Люлі, серденько, люлі.
Спи, Убогий, спи, рученьки зложи!
Йосифа, що лиш не видати,
Несе хлібця Тобі дати:
Люлі, серденько, люлі!
Спи Терпінє, спи, очка зажмури!
Не питай, що колись буде,
Що зготовлять хрест Ти люди...
Люлі серденько, люлі.
Спи Зірничко, спи, сни про небо сни!
Слава Богу в вишних буди,
Мир на земли, благо людем!
Люлі серденько, люлі.
Спи, Ісусе, спи, Серце вітвори,
Най при Ньому спочиваю
Ту на земли і там в раю
Люлі, серденько, люлі!
|
| 75. |
75. Небо і земля (2) нині торжествують,
Ангели, люди (2) весело празднують.
Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
"Чудо, чудо!" повідають.
Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина!
Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.
Ангели служать (2) свойому Королю
І во вертепі (2) творять Його волю.
Три славні царі (2) зі сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.*
Царю і Богу (2) тоє офірують,
Пастирі людям (2) все розповідують.**
І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.
|
| 77. |
77. Не плач, Рахиле, зря чада ціли:
Не умирають, но пребивають,
Но пребивають
Святія сини в новій святини,
Ко Богу Сину – суть за причину,
Суть за причину.
За Ірода злобу, видя, яко воду,
Кров розливаєму, плоть убиваєму.
Тілом хоч умріли, душами же ціли,
За живота страту приймили заплату,
Приймили заплату.
Пощо, горлице, слезами лице
Все обливаєш, тяжко вздихаєш,
Тяжко вздихаєш?
Ловець неситий распростер сіти,
В руки не прія птенци юния,
Птенци юния.
Твої же пернаті суть до неба взяті,
Путь прошедше тісний, побіднія пісни
Поють Царю слави, іже їх ізбави
От сітей ловящих, прелести губящих,
Прелести губящих.
Пойду на ниву, не бившу жниву,
Пожати класи, вижду пред часи,
Вижду пред часи,
Селния цвіти, прежде світ зріти,
Утро смертною січет косою,
Січет косою.
Но травиця мертва буди Богу жертва,
І в пожатім сіні – благовонні кріни,
Ділатель небесний і во время весни
Пріял во житницу незрілу пшеницу,
Незрілу пшеницу.
Позор страшливий! Ірод злосливий
Христа шукаєт, не обрітаєт,
Не обрітаєт.
Мої же діти іщет убити,
Меч обнажаєт і убиваєт,
І убиваєт!
Убо твоя чада пребудуть внутр града,
Тім бо в небі платять, іже житє тратять
За Христа і Бога. Заплата премнога
Малим отрочатам, закланним овчатам,
Закланним овчатам!
Престань же, мати, горко ридати!
Ах, як престати, а не плакати,
А не плакати?
Кровей толики лиються ріки,
Наповняють море, люте мні горе,
Люте мні горе!
Перестань же, мати, чад своїх ридати,
Во Адамі биша і вси согрішиша,
В кровавій купіли, треба би ся змили,
А то во рай святий путь бил би запятий,
Путь бил би запятий!
Тяжко ж бо зріти, як многі діти
По всем повіту, од двою літу,
Од двою літу.
Моєї утроби, отсла во гроби
Злий кровопийця, Ірод убийця,
Ірод убийця!
Аще же і чреди младенцев повреди,
Лучше Христу жити, онім же умрети,
Сей-бо прийде спасти всіх во время страсти,
Міра Відкупитель, от ада Спаситель,
От ада Спаситель.
Бідна ж я мати, толикой я страти
Як не восплачу, як чад не бачу,
Як чад не бачу.
Перли драгія згубила-м тія,
Світ з надеждею згасе моєю,
Згасе моєю.
Отверзи зіници, вижд твої денници,
Світащії нині во висшей твердині,–
Бисери драгія во вінці царствія
Присно прибивають, вовіки сіяють,
Вовіки сіяють!
|
| 78. |
78. Щедрий вечір всім нам, щаслива година,
Породила Діва предвічного Сина.
Приспів:
Ладо, Ладо, Ладо!
Всім на світі радо!
Щедрий вечір на землі! (весь куплет – 2)
Не в пишних палатах Бога породила,
А в біднім вертепі Господа повила.
Не білі перини Богові стелила,
На в’язочці сіна Вічного зложила.
Не поміж царями Господь нам явився,
А між вівчарями в яслах положився.
А небесні духи в синяві співають,*
Пастерів убогих до стайні скликають.
Пастирі убогі до стайні приходять,
На в’язочці сіна Господа знаходять.
А на світлім сході зоря засвітила,
Трьох царів премудрих дуже звеселила.
Золото і ладан, миро вони взяли,
І в Єрусалимі за Христом питали.
Найшли Христа Бога не в Єрусалимі,
А в убогій стайні в місті Вифлеємі.
Убогим вертепом царі не гордили,
Христови всі дари і поклін зложили.
І ми Христа Бога всі радо вітаймо,
Разом з пастирями весело співаймо.
|
| 79. |
79. Тріє царі, де ідете
Глядати Дитятка,
Царя Спаса всего світа,
Божого Ягнятка?
Оно в шопі ні престола,
Ні скиптра не має,
А вже в світі Його слава
Вам Його звіщає.
Хоть убого народився,
Нікому не знаним,
А вже з неба вість несеся,
Що Він буде славним:
Тая зоря пречудесна
Різдво нам голосить
І з поклоном нас до Него
Із востока просить.
Поспішіть же, тріє царі,
В вертеп за звіздою;
Там знайдете Бога Сина,
Що став всіх слугою!
Поспішіть же до Дитятка
Та дайте Му дари,
А від нас поклін низенький
Зложіть Му, звіздарі!
А з поклоном, ще вас просим,
Зложіть Му в офіру
Наші серця, в любов повні,
Богаті у віру.
Най за тую малу жертву
Він нас просвічає
Ту на земли і там в небі,
Де престол Свій має.
|
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
Щедрівки 70 привітань
Воздвиження Чесного Хреста Господнього
День вихователя і всіх дошкільних працівників
День туризму
Всесвітній день туризму
Привітання з днем народження дочці 123 привітань
Прикольні привітання з днем народження 410 привітань
Подрузі 474 привітань
Привітання з днем народження 214 привітань
Привітання з весіллям 154 привітань