| 21. |
21. На небі зірка ясна засяла
І ясним світлом сіяє,
Хвиля спасення нам завітала, -
Се бо Христос ся рождає.
Щоб землю з небом в одно злучити,
Христос родився, славіте! | (2)
В біднім вертепі, в яслах, на сіні,
Спочив Владика, Цар світу.
Ото ж, до Нього спішім всі нині, -
нашого жде Він привіту.
Спішім любов’ю його огріти,
Христос родився, славіте! | (2)
Благослови нас, Дитятко Боже,
Даруй нас нині любовю,
Хай і пекельна сила не зможе
Нас розділити з Тобою.
Благослови нас, ми ж Твої діти,
Христос родився, славіте! | (2)
Благослови нас, наш любий Христе,
Зло побідити силу дай,
Засій в серцях нам бажання чисте -
Міцно любити рідний край!
Щоб Україна могла радіти,
Христос родився, славіте! | (2)
|
|
|
| 22. |
22. Дзвонять дзвони (2) по усій землі,
До яскини поспішають пастушки малі.
До яскини поспішають, |
Де Дитятко всі вітають | (2)
Пастушки малі. |
Зірка на нічному небі осяйна зійшла,
Довгожданную новину людям принесла.
Довгожданную новину |
Про Святу Божу Дитину | (2)
Людям принесла. |
Дзвонять дзвони: встаньте, встаньте,
В Вифлеєм спішіть,
Чисте серце, щиру віру Богу принесіть.
Чисте серце, щиру віру |
І любов свою в офіру | (2)
Богу принесіть. |
Дзвонять дзвони (2): “Бог родивсь – не спіть,
Забувайте біль-тривогу, в Вифлеєм ідіть.
Забувайте біль-тривогу, |
Вирушайте у дорогу, | (2)
В Вифлеєм спішіть”. |
В Вифлеємі у стаєнці немовля не спить,
Рученята простягає, люд благословить.
Рученята простягає, |
Ними землю обіймає, | (2)
Люд благословить. |
|
| 23. |
23. Ясна зоря всьому світу звістила,
Що Пречиста Сина Бога зродила
У вертепі, де ягнятка, на сіні |
Стелить мати постелоньку дитині. | (2)
Там пастирі Вифлеємські витають,
З ангелами славу Богу співають,
Прославляють дитятко Марії |
І шепочуть свої мольби Святії. | (2)
За зорею із востока йдуть царі
Поклонитись Дитяткові й Марії.
І складають свої дари дорогі, |
Злато, миро і кадило Богові. | (2)
І ми нині Христу-Богу молімся,
З пастушками і царями вклонімся.
Щоб дозволив нам у мирі прожити, |
А у небі вічно Бога славити. | (2)
|
| 24. |
24. Темненькая нічка світ закрила, | (2)
На небеснім полі зорі запалила.
Одна лиш зіронька понад усі сяє | (2)
Та над Вифлеємом сяйво розливає.
А во Вифлеємі нині мир з'явився, | (2)
Люди веселіться, сам Бог народився.
Народився нині з Марії-Дівиці, | (2)
З Пречистої славної тай Богородиці.
Вчули вів чароньки голос той із неба | (2)
Зібрались на раду, куди їм йти треба.
Пішли вони шляхом тою дорогою | (2)
Куди ясність слалась, за тою звіздою.
І ми підім з ними, поклін Йому даймо | (2)
Та радісну пісню всі враз заспіваймо.
|
| 25. |
25. Землю Юдейську ніч накрива,
Сном Благодаті світ спочива,
Лиш убогі пастухи, пастухи,
Стада свого стерегли, стерегли.
Їм то Ангел ся являє
І таку вість возвіщає:
Спас прийшов, Спас прийшов!
Він з Діви народився
І в яслах положився
Там в місті Вифлеєм,
Там в місті Вифлеєм.
В шопі знаходять Боже Дитя,
Бідне, покірне, мовби ягня.
І в Нім Бога пізнають, пізнають,
Божу честь Му віддають, віддають:
"О Владико, Христе Боже,
Ми приносим, що хто може,
В дар Тобі, в дар Тобі!
Зволь дари сі приняти,
Ми ж мемТя прославляти
Тут і там, в небесах" (2).
Слова: о. В. Стех
Музика: о. В. Стех
|
| 26. |
26. Нова радість стала, яка не бувала,
Бо УПА на командира "Чупринку" дістала.
Просим тя, Ісусе, щодня, щогодини:
Поможи му окупантів вигнати з Вкраїни.
Хлопці-українці, до УПА вступайте,
Що "Чупринка" вам накаже, славно виконайте!
Хлопці врадувались, зброю добували,
Тисячами до куренів "Чупринки" вступали.
Били вороженьків з заходу і сходу,
Щоб не сміли неволити нашого Народу.
Ворого втікали, кирзаки скидали,
Як їх хлоці-бандерівці з України гнали.
А як їх прогнали, на кордоні стали
Та й про "Тараса Чупринку" заколядували.
Гомоніла пісня усіма світами:
"Вже воскресла Україна, бо "Чупринка" з нами".
|
| 27. |
27. Над степом сяє (2) Христова зірниця,
І колядує (2) вся наша землиця.
Приспів:
Христос родився, обіт сповнився,
Прийшов наш Месія і сповнилась мрія,
Знищив Він кайдани червоних тиранів
Та нас вивів із неволі.
Київ голосить (2) веселую новину,
Що вже вітає (2) Господню Дитину.
Ісус маленький (2) ручки простягає –
Благословення (2) всім нам посилає.
З Карпат з поклоном (2) йдуть бойки й гуцули,
Бо цю новину (2) на горах почули.
Несуть в дарунок (2) киптарик Христові,
Щоб ріс у ньому (2), як легінь, здоровий.
А подоляки (2) з плодючого лану
Несуть калачі (2) і медочку дзбани.
А волиняки (2) з килимами приходять,
Брати-полтавці (2) пісеньок заводять.
Славні гетьмани (2) складають булави,
Стрільці січовії (2) шикуються в лави.
З ясел Месія (2) до них промовляє:
“На Україну (2) воля завітає”.
Дав Ти нам, Христе, (2) того дня діждати,
Що вільно можем (2) Тебе величати.
Впала комуна (2) – вільна Україна
В пісні вітає (2) Господнього Сина.
|
| 28. |
28. Тріє царі, де ідете
Гладяти Дитятка,
Царя – Спаса всего світа,
Божого ягнятка?
Оно, в шопці, ні престола, |
Ні скиптра не має, |
А вже в світі Його слава | (2)
Вам Його звіщає. |
Хоть убого народився,
Нікому не знаним,
А вже з неба вість несеться,
Що Він буде славним.
Тая зоря пречудесна |
Різдво нам голосить |
І з поклоном нас до Нього | (2)
Із востока просить. |
Поспішіть же, тріє царі,
В вертеп за звіздою.
Там знайдете Бога-Сина,
Що став всіх слугою!
Поспішіть же до Дитятка |
Та дайте Му дари, |
А від нас поклін низенький | (2)
Зложіть Му, звіздарі! |
А з поклоном ще вас просим,
Зложіть Му в офіру
Наші серця в любов повні,
Богаті у віру.
Най за тую малу жертву |
Він нас просвічає |
Ту, на землі, і там, на небі, | (2)
Де престол Свій має. |
|
| 29. |
29. Дзвонять дзвони, трублять труби,
В Вифлеємі новина:
Повертає з Назарета
Пресвятая родина. Гей!
Радуйтеся, люди, мир на землі буде,
Син Божий народився.
Дзвонять дзвони, б’ють літаври,
Всьому світу звіщають:
Вже впускає Цар Спаситель
Грішні душі до раю. Гей!
Радуйтеся, люди, мир на землі буде,
Син Божий народився.
|
| 30. |
30. Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи.
Я Тебе му колисати,
Пісеньками присипляти:
Люлі,серденько, люлі! (2)
Спи, Лелійко, спи, головку склони.
Ту на рученьки Марії,
Бач, Вона Тебе леліє:
Люлі, серденько, люлі! (2)
Спи, Убогий, спи, рученьки зложи,
Йосифа ще не видати,
Несе хлібця Тобі дати:
Люлі, серденько, люлі! (2)
Спи, Терпінє, спи, очка зажмури,
Не питай, що колись буде,
Що зготовлять Ти хрест люди:
Люлі, серденько, люлі! (2)
Спи, Ісусе, спи, а Серце втвори,
Най при Ньому спочиваю
Тут на земли і там в раю:
Люлі, серденько, люлі! (2)
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День державної служби України
День митної служби України
День молоді України
Міжнародний день рибальства