| 231. |
231. Я дівчина маленька,
В мене платтячко рябеньке.
Я ще не знаю, ні аз, ні буки,
Дайте мені червінчика в руки.
Будьте з празником здорові!
|
|
|
| 232. |
232. Мати Божа Сина мала, сина мала,
В пелени Йго повивала. (2)
Як зійшлися всі святії, всі святії,
Взяли книги золотії. (2)
Тай почали тричитати, тричитати,
Яке б Йому ім’я дати. (2)
Дали Йому святий Петро, святий Петро,
Буде Петра на Йордані. (2)
А Пречиста не злюбила, не злюбила,
Від престолу відступила. (2)
Дали Йому святий Павло, святий Павло,
Буде Павла на Йордані. (2)
А Пречиста не злюбила, не злюбила,
Від престолу відступила,
Вся ся земля засмутила.
Дали йому Ісус Христос,
Буде Христа на Йордані. (2)
А Пречиста полюбила, полюбила,
До престолу приступила,
Вся ся земля звеселила.
|
| 233. |
233. Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до батенька видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свого батенька в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до матінки видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свою матінку в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до милого видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свого милого в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
|
| 234. |
234. Пролунав спів ангелів
З вишніх дворів голосно:
Люди, де б ви не бували,
Заспівайте радісно:
Приспів:
Хай гримлять пісні,
Хай дзвенять струни,
По всім світі заграйте в сурми:
Слава, слава Богу на небі,
А мир людям на землі,
Христос народивсь, Він з нами, як Бог!
(Славімо Його!)
Злетів ангел з висот,
Поміж людської оселі,
Мовить: "Зійшов Саваот,
Він вам шляхи простелить!"
Пастирі як почули,
Що Син Божий біля них,
До вертепу прибули
І гуртом заспівали:
Скоро й три царі прийшли,
Свої дари принесли
І при яслах покликали
Й торжественно прорекли.
|
| 235. |
235. Ангел Божий із небес
Радість нам звіщає днесь,
Що в Вифлеємі Бог воплотився,
Там у вертепі Він появився
Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм,
Де у яслах Божий Син
Народився з Діви Марії,
Непорочної Лелії
На спасеннє нам.
Там віддаймо честь Йому,
Заспіваймо піснь отсю:
Слава во вишних вічному Богу
Отцю і Сину, Духу Святому,
А на земли мир!
О Дитятко, Спасе наш!
Глянь ласкаво днесь на нас.
Освободи нас з тяжкої неволі,
Дай дочекати ліпшої долі
З Рождеством Твоїм.
|
| 236. |
236. В Вифлеємі новина,
Діва Сина породила,
Породила в благодати
Непорочна Діва Мати
Марія.
Положила на сіні
В Вифлеємській яскині
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає
Марії.
Слава Божа і хвала
У вертепі настала:
З неба Ангели злітають,
З Сином Божим прославляють
Марію!
Серед темної ночі
Дивне світло б’є в очі –
Ясна зоря засвітила,
Де Дитятко породила
Марія.
Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
І з Дитятком тут витають
Марію.
На коліна падають.
Подарунки складають:
"Що убогий дати може,
Жертвуємо, Сину Божий,
Марії".
Ще приходять три царі
Аж зі сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото і миро
Марії.
І ми тоже поспішім,
Богу дари принесім,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо
Марію.
|
| 237. |
237. На небі зірка ясна засяла
І любим світлом сіяє;
Хвиля спасення нам завитала,
Бог в Вифлеємі рождаєсь.
Щоб землю з небом в одно злучити,
Христос родився: Славіте!
В біднім вертепі, в яслах на сіні
Спочив Владика, Цар світа,
Отож до Него спішім всі нині,
Нашого жде Він привіта.
Спішім любови, тхом Го огріти,
Христос родився: Славіте!
Благослови нас, Дитятко Боже,
Дари нас нині любов’ю,
Най ціла сила пекла не зможе
Нас розділити з Тобою.
Благослови нас, ми Твої діти,
Христос родився: Славіте!
|
| 238. |
238. Стань, Давиде, з гуслами,
Заграй пісню враз з нами.
Приспів:
Христу рожденному іграймо,
І весело співаймо.
Іграймо, співаймо,
Співаймо, іграймо,
Співаймо, іграймо,
Іграймо, співаймо.
Днесь во Рождестві Єго,
Яко Творця нашего
Вихваляймо.
Ангельськія вся лики,
Вся твар і человіки.
Юноші, старці, літні,
Дівиці младоцвітні.
|
| 239. |
239. Ясна зірка засвітила,
Це мати Марія —
Пречиста Лелія —
Бога зродила.
Там Ангели все співають,
І вбогі пастушки —
Вкраїнські діточки —
Христа вітають.
Слава тобі, Христосе, на сіні!
Просвіти рідний край —
І кращу долю дай
Всій Україні!
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День штурманської служби авіації України
День сержанта
Всесвітній день цивільної оборони
Всесвітній день письменника