231. |
231. Я дівчина маленька, В мене платтячко рябеньке. Я ще не знаю, ні аз, ні буки, Дайте мені червінчика в руки. Будьте з празником здорові!
|
|
232. |
232. Мати Божа Сина мала, сина мала, В пелени Йго повивала. (2)
Як зійшлися всі святії, всі святії, Взяли книги золотії. (2)
Тай почали тричитати, тричитати, Яке б Йому ім’я дати. (2)
Дали Йому святий Петро, святий Петро, Буде Петра на Йордані. (2)
А Пречиста не злюбила, не злюбила, Від престолу відступила. (2)
Дали Йому святий Павло, святий Павло, Буде Павла на Йордані. (2)
А Пречиста не злюбила, не злюбила, Від престолу відступила, Вся ся земля засмутила.
Дали йому Ісус Христос, Буде Христа на Йордані. (2)
А Пречиста полюбила, полюбила, До престолу приступила, Вся ся земля звеселила.
|
233. |
233. Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени. А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько, Щоби ся було аж до батенька видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю. Я свого батенька в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени. А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько, Щоби ся було аж до матінки видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю. Я свою матінку в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени. А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько, Щоби ся було аж до милого видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю. Я свого милого в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
|
234. |
234. Пролунав спів ангелів З вишніх дворів голосно: Люди, де б ви не бували, Заспівайте радісно:
Приспів: Хай гримлять пісні, Хай дзвенять струни, По всім світі заграйте в сурми: Слава, слава Богу на небі, А мир людям на землі, Христос народивсь, Він з нами, як Бог! (Славімо Його!)
Злетів ангел з висот, Поміж людської оселі, Мовить: "Зійшов Саваот, Він вам шляхи простелить!"
Пастирі як почули, Що Син Божий біля них, До вертепу прибули І гуртом заспівали:
Скоро й три царі прийшли, Свої дари принесли І при яслах покликали Й торжественно прорекли.
|
235. |
235. Ангел Божий із небес Радість нам звіщає днесь, Що в Вифлеємі Бог воплотився, Там у вертепі Він появився Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм, Де у яслах Божий Син Народився з Діви Марії, Непорочної Лелії На спасеннє нам.
Там віддаймо честь Йому, Заспіваймо піснь отсю: Слава во вишних вічному Богу Отцю і Сину, Духу Святому, А на земли мир!
О Дитятко, Спасе наш! Глянь ласкаво днесь на нас. Освободи нас з тяжкої неволі, Дай дочекати ліпшої долі З Рождеством Твоїм.
|
236. |
236. В Вифлеємі новина, Діва Сина породила, Породила в благодати Непорочна Діва Мати Марія.
Положила на сіні В Вифлеємській яскині Йосиф Діву потішає, Повивати помагає Марії.
Слава Божа і хвала У вертепі настала: З неба Ангели злітають, З Сином Божим прославляють Марію!
Серед темної ночі Дивне світло б’є в очі – Ясна зоря засвітила, Де Дитятко породила Марія.
Недалеко пастирі Пасли стадо в долині, До вертепа прибігають І з Дитятком тут витають Марію.
На коліна падають. Подарунки складають: "Що убогий дати може, Жертвуємо, Сину Божий, Марії".
Ще приходять три царі Аж зі сходу звіздарі, Для Ісуса ставлять щиро Ладан, золото і миро Марії.
І ми тоже поспішім, Богу дари принесім, У покорі прибігаймо, З Сином Божим все благаймо Марію.
|
237. |
237. На небі зірка ясна засяла І любим світлом сіяє; Хвиля спасення нам завитала, Бог в Вифлеємі рождаєсь. Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився: Славіте!
В біднім вертепі, в яслах на сіні Спочив Владика, Цар світа, Отож до Него спішім всі нині, Нашого жде Він привіта. Спішім любови, тхом Го огріти, Христос родився: Славіте!
Благослови нас, Дитятко Боже, Дари нас нині любов’ю, Най ціла сила пекла не зможе Нас розділити з Тобою. Благослови нас, ми Твої діти, Христос родився: Славіте!
|
238. |
238. Стань, Давиде, з гуслами, Заграй пісню враз з нами.
Приспів: Христу рожденному іграймо, І весело співаймо. Іграймо, співаймо, Співаймо, іграймо, Співаймо, іграймо, Іграймо, співаймо. Днесь во Рождестві Єго, Яко Творця нашего Вихваляймо.
Ангельськія вся лики, Вся твар і человіки.
Юноші, старці, літні, Дівиці младоцвітні.
|
239. |
239. Ясна зірка засвітила, Це мати Марія — Пречиста Лелія — Бога зродила.
Там Ангели все співають, І вбогі пастушки — Вкраїнські діточки — Христа вітають.
Слава тобі, Христосе, на сіні! Просвіти рідний край — І кращу долю дай Всій Україні!
|

Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!