| 211. |
211. Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник – Святеє Рождество,*
А другий вже празник – Святого Василя,
А третій вже празник – Святі Водохрещі.
А що перший празник зішле тобі втіху,
А що другий празник зішле тобі щастя,
А що третій празник зішле всім нам долю,
Зішле всім нам долю, Україні волю.
|
|
|
| 212. |
212. Я маленький єршок, поїв каші горшок,
А на другий поглядаю
І вас з празником вiтаю!
|
| 213. |
213. Ясна зірка засвітила,
Це мати Марія —
Пречиста Лелія —
Бога зродила.
Там Ангели все співають,
І вбогі пастушки —
Вкраїнські діточки —
Христа вітають.
Слава тобі, Христосе, на сіні!
Просвіти рідний край —
І кращу долю дай
Всій Україні!
|
| 214. |
214. Пречистая Діва Сина породила
Так рано, так рано раненько,
Радуйся земленько,
Бо Христос ся народив.
Ангели співають, пастирям звіщають:
Слава!
Слава на небі, а спокій на землі,
Всім людям спасенє.
І Пастирі спішно, біжать утішно,
Щоб Христа,
Щоб Христа витати і поклін віддати
В вертепі на сіні.
А за блеском зорі ідуть в покорі
Три царі,
Три царі, звіздарі і приносять дари
Христови в офіру.
І ми також нині Ісусу Дитині
Поклін всі,
Поклін всі віддаймо і прославляймо
Щирим, чистим серцем.
|
| 215. |
215. Вістку голосить світу зірниця:
Родила Сина Чиста Дівиця.
В стайні родила, в яслах сповила,
Сіном прикрила, груддю кормила
Божого Сина Марія.
Янгол пастирям це возвіщає,
До Вифлеєму їх завертає,
Щоб поспішали, до ніг припали,
Поклін віддали і повітали
Божого Сина в вертепі.
Гей і ми рівно ж, браття, сестриці,
Із української спішім землиці.
Щоб честь віддати Христу-Дитяти
І ублагати ласк-благодати
Ліпшої долі, гаразду!
|
| 216. |
216. Підем, пане-брате,
Від хати до хати
Чистим серцем добрим людям
Заколядувати.
Народився не в багатстві,
І не між царями,
А в бідненькій стайні, в полі
Поміж пастухами.
Тоді була темна нічка,
Ангели злетіли
І пастушків біднесеньких
Зі сну побудили.
Ой не спали пастушечки,
Скоро поспішали,
Народженному Ісусу
Свій поклін віддали.
|
| 217. |
217. Ой у Вифлеємі сталася новина,
Там повила Мати Божа та Божого Сина.
В пелени повила, в сіні положила,
Люлі, люлі, любий сину, Ти, дитино мила!
Українські діти Ісуса вітають,
Веселими пісеньками Його звеселяють.
Ой, Ісусе любий, кращий, як ті цвіти,
Пригорни до себе нині українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті цвіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.
|
| 218. |
218. Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добрий вечір!
|
| 219. |
219. В Вифлеємі днесь Марія Пречиста
Породила у вертепі нам Христа.
Приспів:
Слава во вишних Богу,
Слава во вишних Богу,
І мир всім на землі.
Ангел з неба пастирям ся являє
І веселу сю новину звіщає!
Прибігають до вертепу пастирі
І з собою несуть дари в офірі.
І Дитятку кланяються в оборі,
До Його ніг припадають в покорі.
А з востока за звіздою йдуть царі,
Три преславні, прерозумні звіздарі.
Книжники їм і учені сказали,
Щоб Месію в Вифлеємі питали.
Йдуть царі, Христа знаходять в яскині,
Між бидляти, в бідних яслах на сіні.
Там в смиреню свій Му поклін віддали,
Пред Ним злото, ливан, миро поклали.
Ми також Христу поклін свій віддаймо
І разом з небесним хором співаймо.
|
| 220. |
220. Весело співайте, Ісуса вітайте!
Христос Бог істинний з Марії рожденний.
А Діва Марія, Пречиста Лелія,
Сина нам зродила, у яслах зложила.
Радуйся, Маріє! Зі сходу царіє
З зорею приходять і дари приносять.
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День космонавтики
Вербна Неділя
День співробітників карного розшуку України
День працівників пожежної охорони України