| 211. |
211. Діва Марія церкву строїла, радуйся,
Приспів: Радуйся, земле, вже Син Божий народився.
У Вифлеємі церкву строїла, радуйся. Прийшли до нього три царі зі сходу, радуйся, Принесли дари, Господа вітали, радуйся, Слава Йому, слава Господеві, радуйся.
|
|
|
| 212. |
212. Колядую, колядую, Вашi грошi добре чую, Смак цукерок, пирога, Подавайте п'ятака.
|
| 213. |
213. Дайте нам коляду, бо далі іду. Дайте нам курку, бо в вікно штуркну. Дайте нам когута, бо рознесу ворота. Дайте нам пироги, бо ми змерзли ноги, Малу перину і красну дівчину І велику коляду, бо від вас іду.
|
| 214. |
214. Пречистая Діва Сина породила Так рано, так рано раненько, Радуйся земленько, Бо Христос ся народив.
Ангели співають, пастирям звіщають: Слава! Слава на небі, а спокій на землі, Всім людям спасенє.
І Пастирі спішно, біжать утішно, Щоб Христа, Щоб Христа витати і поклін віддати В вертепі на сіні.
А за блеском зорі ідуть в покорі Три царі, Три царі, звіздарі і приносять дари Христови в офіру.
І ми також нині Ісусу Дитині Поклін всі, Поклін всі віддаймо і прославляймо Щирим, чистим серцем.
|
| 215. |
215. Ой в ліску, в ліску листя на грабі. Заколядуймо ми своїй бабі, У нашої бабці добрая душа, Винесе вона цілого книша, До того книша ціла ковбаса.
|
| 216. |
216. Пречиста Діва Божого Сина вродила, Сина вродила і Його в яслах повила.
Ангели Божі з неба злітають, співають, З неба злітають, Христа в вертепі втішають.
Вівчарі перші за співом з неба приходять, Вони приходять, Божого Сина знаходять.
Царі зі сходу та за звіздою вітають, Бога вітають та свої дари складають.
Почувши Ірод, що Христос Господь родився, Він озлобився і Христа вбити рішився.
Та святий Йосиф про замір Ірода знає, Бере Дитятко і у Єгипет втікає.
|
| 217. |
217. Ой сів Христос вечеряти.
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!
Прийшла до Його Божая Мати. Оддай, Сину, райськії ключі Одімкнути рай і пекло, Випустити грішні душі. Тільки не випустити однієї душі, Що отця й матір та налаяла. Не налаяла, а подумала.
|
| 218. |
218. Ой учора ізвечора Пасла Меланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила, А, шукаючи, заблудила.
Приблудилася в чистей поле, Аж там Василько плужком оре.
Ой оре, оре, жито сіє. За ним те жито зеленіє.
Ой оре, оре, сам плуг заносить, Йому Меланка їсти носить.
Ой ти ченчику-Васильчику, Посію тебе в городчику.
Буду я тебе шанувати, По тричі на день поливати.
Щосуботоньки проривати, За русу косу затикати.
|
| 219. |
219. Нині, Адаме, розвеселися. Прамати Єво від сліз отрися. Той, котрого ви ожидали, Із тугою так виглядали, Нині з Діви народився, В Вифлеємі появився, Родився, явився. А царі принесли дари, Злато, миро, ливан щиро Самому Святому.
І ми радіймо! Велике ж діло, Що Бог на себе взяв людське тіло. Щоби до неба нас запровадив І при престолі місце приладив. Так ми Богу славу многу Враз з ангели, архангели Співаймо, віддаймо. За цей дар від всеї твари Щоби слава вік тривала Божеству! Рождеству!
|
| 220. |
220. Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік, пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятоком перед тим дитятком На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю, Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цього дому господарю і цій господині, Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
|