| 201. |
201. Тихий вечір, святий вечір
І мир людям на землі.
Що чувати і що сталось
В Вифлеємській стороні?
В Вифлеємі мир явився,
З волі Божої родився
Всього світу володар.
Кесар надіслав із Риму
Для данини всім наказ,
Кожному з його народів,
На перепис бути в час!
Сходяться з усіх народів
Люди в місце їхніх родів,
Так як кесар всім звелів.
І чесніша від ангелів
Діва Мати з Йосифом
Припис виконати з Риму
В Вифлеєм спішать разом.
Там народу тьма буває,
Нічлігу для них немає,
Тож у стайні спочили.
І в цій стайні, у вертепі
Там у яслах на сіні
Свята Мати свого Сина
Пресвятого родила.
В яслах Немовля поклали,
Віл та осел огрівали –
Нам на радість і хвалу.
Христа Бога прославляймо,
Не щадім Йому хвали –
Як ангели в Вифлеємі
Його прихід славили.
Мир вам, браття, мир вам тричі,
Святий вечір, добрий вечір –
Слава хай буде Христу.
|
|
|
| 202. |
202. Я маленький хлопчик, зліз на стовпчик.
З мішком походжаю коляду збираю.
Вечір добрий, дайте пиріг довгий!
Як не дасте пирога, то возьму вола за рога
Та поведу до торга, та продам за шага.
Тпру, цабе!
|
| 203. |
203. Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Приспів:
Святий вечір!
Росте деревце тонке, високе,
Тонке, високе, листом широке,
Листом широке, верхом кудряве,
Верхом кудряве, ще й кучеряве.
На тім деревці сив сокіл сидить,
Сив сокіл сидить, далеко видить.
Ой видить, видить на чисте поле,
На чисте поле, на синє море.
На синім морі корабель пливе,
Корабель пливе, аж море гуде.
А в тім кораблі світлонька горить,
А в тій світлоньці гречна панна сидить,
Гречная панна, панна Ганнуся.
Ой сидить, сидить, три хустки рубить.
Першую рубить свому свекрові,
Другую рубить своїй свекрусі,
Третюю рубить свому милому.
– Ой дати б, дати, ким передати?
Ні сором, ні два, понесу сама.
Як у двір ввійшла, як зоря зійшла.
В сіни влетіла ластівочкою,
До хати увійшла невісточкою.
|
| 204. |
204. Святая Варвара
Церкву збудувала
Радуйся, радуйся небо
Земля веселися
Христос народився!
Церкву збудувала
Із трьома верхами
Радуйся, радуйся небо
Земля веселися
Христос народився!
Із трьома верхами
Із трьома вікнами
Радуйся, радуйся небо
Земля веселися
Христос народився!
А в перше віконце
Світи ясне сонце
Радуйся, радуйся небо
Земля веселися
Христос народився!
А в друге віконце
Світи ясен місяць
Радуйся, радуйся небо
Земля веселися
Христос народився!
А в третьє віконце
Світять ясні зорі
Радуйся, радуйся небо
Земля веселися
Христос народився!
|
| 205. |
205. Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку масла,
Кільце ковбаски.
Дайте книш,
Бо пущу в хату миш,
Дайте ковбасу,
Бо хату розтрясу,
Дайте ще кишку,
З’їм у затишку.
|
| 206. |
206. Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!
|
| 207. |
207. Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до батенька видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свого батенька в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до матінки видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свою матінку в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до милого видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свого милого в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
|
| 208. |
208. Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте
|
| 209. |
209. Дайте нам коляду, бо далі іду.
Дайте нам курку, бо в вікно штуркну.
Дайте нам когута, бо рознесу ворота.
Дайте нам пироги, бо ми змерзли ноги,
Малу перину і красну дівчину
І велику коляду, бо від вас іду.
|
| 210. |
210. Ой дивна, дивна вкраїнська родина,
Як до вечері сідає.
Кожде веселе, як та дитина,
Се бо Христос ся рождає!
Різдво Христове сіли витати,
Радуйся, радуй, вкраїнська Мати!
Рай у серденьках, ми під вікнами,
Нуте прийміте нас до столу,
Най все, що добре, сідає з нами,
Хочемо нині посполу
Нашим звичаєм колядувати:
Радуйся, радуй, вкраїнська Мати!
Ангел небесний най між вас сходить
Нині із Божим Дитятком,
Весь ваш достаток і вас хоронить
Від недуг всяких, припадку,
Щоб рік від року разом співати:
Радуйся, радуй, преславна Мати!
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
Всеукраїнський день психолога
Вербна Неділя
Міжнародний день секретаря
День кадрового працівника