| 181. |
181. Колядин-дин!
Я, бабусю, один.
Винеси мені пиріжок а поклади у мішок.
З руками, з ногами, бігав за нами, здорові!
|
|
|
| 182. |
182. Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!
|
| 183. |
183. Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте
|
| 184. |
184. Ой у полі, полі, там стоїть стаєнка.
Там Ісусик народився, Дитина Маленька.(2)
Пастушки у полі ягняток стерігли,
Як почули про Ісуса, швиденько прибігли.(2)
Прибігли, прибігли та й стали питати:
Чи дозволить Божа Мати з Ісусиком грати.(2)
«Ісусе, Ісусе, Ти Найкращий Цвіте,
Привітай же Божий Сину, всі маленькі діти»(2)
|
| 185. |
185. Христос родився, Бог воплотився
У Вифлеємській яскині
В стайні убогій, в бідності многій,
Велика радість всім нині.
Приспів:
Ангели співають,
Честь Йому віддають,
Богу і творцю своєму.
Ликуй, чоловіче, з Рождества того!
Христос бо від ада спасе душ много
І від неволі вражої.
Марія чиста, Божа Невіста,
Христа зложила на сіні.
На світі дніє, серце радіє,
Бог народився нам нині.
|
| 186. |
186. Свята ніч, тиха ніч!
Ясність б’є від зірниць,
Дитинонька Пресвята,
Така ясна, мов зоря,
Спочиває в тихім сні.
Свята ніч, тиха ніч!
Гей, утри сльози з віч,
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов’ю спас,
Витай нам святе Дитя!
Свята ніч настає,
Ясний блиск з неба б’є,
В людськім тілі Божий Син
Прийшов нині в Вифлеєм,
Щоб спасти цілий світ.
|
| 187. |
187. Добрий вечір вам,
Чи ви раді нам,
Ми не самі йдем,
Ми козу ведем.
Дід козу веде,
А вона не йде,
Дід козу віжками,
А вона – ріжками.
Го-го-го, коза,
Го-го-го, сіра,
Го-го-го, біла,
Ой розходися,
Розвеселися
По сьому дому,
По веселому.
Де коза ходить,
Там жито родить,
А де не бува,
Жито виляга.
Де коза ногами,
Там жито копами,
Де коза рогами,
Там жито стогами.
Де коза туп-туп,
Там жита сім куп,
Де коза хвостом,
Там жито кустом.
А в Михайлівці
Всі хлопці стрільці –
Встрелили козу
В правеє ушко,
В правеє ушко,
В саме сердушко.
Тут коза впала,
Нежива стала,
А міхоноша
Бере дудочку,
Надима козі
Та й у жилочку.
Уставай, коза,
Вставай, сірая,
Господиня йде,
Ковбасу несе,
Мірку гречечки
На варенички,
Та ще й голубець,
На цьому – кінець!
|
| 188. |
188. Коляд, коляд, колядниця,
Добра з маком паляниця,
А без маку — не така.
Дай, хазяїн, п’ятака!
Як не даси п’ятака,
Я вола — за рога,
А кобилу — за чуприну
Та й поведу на тічок.
А з тічка — в кабачок
Да проп’ю за п’ятачок!
|
| 189. |
189. Нині радість нам усім,
Хвалу Богу принесім!
Господь Бог великий
Вродивсь чоловіком
З Діви Марії.
Ангел мовив пастирям,
Що Христос родився нам;
Йдіть Його вітати,
Бога величати
Народженого.
Ми на Нього чекали,
З тугою виглядали,
І Він народився,
В яслах положився
У Вифлеємі.
Зіронька присвічує,
До Христа шлях вказує.
Царі дари дали,
В яслах привітали
Ісуса Дитя.
Стогодні веселімся,
Христові поклонімся.
Просім, щоб у славі
Ми з Ним пробували
В небі й на землі!
|
| 190. |
190. Як щасливі дні для всіх нас
На землі настали –
Це в Марії народився
Син Божий – князь слави,
Ісус Христос, якого ми ждали.
Ангел в полі опівночі
Пастирям звіщає,
Що Месія в Вифлеємі
В яслах спочиває.
Ідіть, спішіть – Він усіх приймає.
І пастирі позбирались,
Гуртом поспішають:
У вертепі Христа Спаса
Покірно вітають.
Дають Йому в дарі те, що мають.
Що за радість для нас, Христе,
Що Ти народився
І для щастя всього світу
З нами залишився.
Наш Бог і Спас в тілі об’явився!
Доки сонце в небі сяє,
Доки ми живемо,
Тобі все пісень похвали
Співати будемо.
Тебе, Христе, ми любитимемо.
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День працівників ветеринарної медицини
День військ зв'язку України
День будівельника України