| 181. |
181. Ой у полі, полі, там стоїть стаєнка.
Там Ісусик народився, Дитина Маленька.(2)
Пастушки у полі ягняток стерігли,
Як почули про Ісуса, швиденько прибігли.(2)
Прибігли, прибігли та й стали питати:
Чи дозволить Божа Мати з Ісусиком грати.(2)
«Ісусе, Ісусе, Ти Найкращий Цвіте,
Привітай же Божий Сину, всі маленькі діти»(2)
|
|
|
| 182. |
182. Христос родився, Бог воплотився
У Вифлеємській яскині
В стайні убогій, в бідності многій,
Велика радість всім нині.
Приспів:
Ангели співають,
Честь Йому віддають,
Богу і творцю своєму.
Ликуй, чоловіче, з Рождества того!
Христос бо від ада спасе душ много
І від неволі вражої.
Марія чиста, Божа Невіста,
Христа зложила на сіні.
На світі дніє, серце радіє,
Бог народився нам нині.
|
| 183. |
183. Марія Діва нам породила
Цвіт пахучий, цвіт розкішний,
Що його так світ весь грішний
Віддавна бажав.
У Вифлеємі зацвів красою
Той цвіт райський, Божий, ясний,
Звідкіль вийшов запах красний
По всій землиці.
Заблисла зоря, пливе по світі
Вістка радісна, щаслива,
Що всіх вбогих звеселила:
"Христос приходить".
А за зорею, її красою
Вже йдуть люди, йдуть веселі,
У Вифлеїмській оселі
Ідуть з поклоном.
Ідуть з поклоном із кінців світу,
Несуть в дари, хто що може,
Наш Ісусе, Дитя Боже,
Благослови всім.
|
| 184. |
184. Во Вифлеємі нині новина:
Пречиста Діва зродила Сина,
В яслах сповитий поміж бидляти,
Спочив на сіні Бог необнятий.
Вже Херувими славу співають,
Ангельські хори Пана витають,
Пастир убогий несе, що може,
Щоб подарити Дитятко Боже.
А ясна зоря світу голосить:
Месія радість, щастє приносить!
До Вифлеєма спішіть всі нині,
Бога звитайте в бідній Дитині!
За світлом зірки, десь аж зі сходу
Йдуть три владики княжого роду,
Золото дари, кадило, миро
Враз з серцем чистим несуть в офіру.*
Марія Мати Сина леліє,
Йосиф старенький пелени гріє,
А Цар всесвіта в зимні і болю
Благословить нас на ліпшу долю.
Ісусе милий, ми не богаті,
Золота дарів не можем дати,
Но дар ціннійший несем від мира,
Се віра серця, се любов щира.
Глянь оком щирим, о Божий Сину,
На нашу землю на Україну,**
Зійшли їй з неба дар превеликий,
Щоб Тя славила во вічні віки.
|
| 185. |
185. Пречиста Діва Божого Сина вродила,
Сина вродила і Його в яслах повила.
Ангели Божі з неба злітають, співають,
З неба злітають, Христа в вертепі втішають.
Вівчарі перші за співом з неба приходять,
Вони приходять, Божого Сина знаходять.
Царі зі сходу та за звіздою вітають,
Бога вітають та свої дари складають.
Почувши Ірод, що Христос Господь родився,
Він озлобився і Христа вбити рішився.
Та святий Йосиф про замір Ірода знає,
Бере Дитятко і у Єгипет втікає.
|
| 186. |
186. У день Різдва Христового
Зоря з’явилась,
В Вифлеємі, над вертепом,
Там зупинилась.
Прийшли зі сходу три царі
Вклонитись Христу,
Дитині Божій у шопі,
Владиці світу.
Рознісся спів та із небес
По всіх Вселенній,
Що народивсь Ісус Христос,
Сам Бог явленний.
Прийшов із неба Божий Син,
Спаситель світу.
Він нам приніс любов і мир –
Його завіту.
|
| 187. |
187. Ой учора ізвечора
Пасла Меланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
А, шукаючи, заблудила.
Приблудилася в чистей поле,
Аж там Василько плужком оре.
Ой оре, оре, жито сіє.
За ним те жито зеленіє.
Ой оре, оре, сам плуг заносить,
Йому Меланка їсти носить.
Ой ти ченчику-Васильчику,
Посію тебе в городчику.
Буду я тебе шанувати,
По тричі на день поливати.
Щосуботоньки проривати,
За русу косу затикати.
|
| 188. |
188. Діва Марія церкву строїла, радуйся,
Приспів:
Радуйся, земле, вже Син Божий народився.
У Вифлеємі церкву строїла, радуйся.
Прийшли до нього три царі зі сходу, радуйся,
Принесли дари, Господа вітали, радуйся,
Слава Йому, слава Господеві, радуйся.
|
| 189. |
189. Звонять звони, трублять труби,
В Вифлеємі новина:
Повертає з Назарета
Пресвятая родина. Гей!
Радуйтеся, люди, мир на землі буде,
Син Божий народився.
Звонять звони, б’ють літаври,
Всему світу звіщають:
Вже впускає Цар Спаситель
Грішні душі до раю. Гей!
Радуйтеся, люди, мир на землі буде,
Син Божий народився.
|
| 190. |
190. Син Божий від Отця з неба приходить,
Діва Марія нині Ісуса родить.
Ласку приносить, хто Його просить,
Грішним прощає, гріхи змиває,
Боже, Ти незбагненний, Твій труд спасенний.
Преславне Боже чудо світ облетіло,
Христос прийняв на себе людськеє тіло!
Діва носила, Сина вродила,
І сповиває й ніжно вкладає
В яслах на сіні Сина в темній яскині.
Ангели всі співають: слава Творцеві!
І творять Його волю внизу, в вертепі,
Пастирі грають, Христа вітають,
Осел боїться, а віл трясеться,
Три царі привітали – Бога пізнали.
Ірод злий і прелютий так розсердився,
Що володар предвічний тут народився.
Діти карає, кров проливає,
Батьки ридають, ласки благають,
Ірод лихий не чує, в злості лютує.
Ірода того злого кара спіткала.
А Божому Дитяті хай буде слава:
Він наш учитель, всім нам спаситель,
Він наша втіха, поміч, опіка,
Глянь, Боже, на наш нарід – дай йому волю!
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
Всеукраїнський день психолога
Вербна Неділя
Міжнародний день секретаря
День кадрового працівника