| 181. |
181. Ой, гордопишний пан господарю,
Приспів: Ой дай, Боже!
Ой маєш бо ти та в чім гордіти: По твоїм дворі сам Господь ходить, Сам Господь ходить та все лагодить. Ой маєш бо ти три сади своїх: А в першім саду виноградячко, А в другім саду ярі пчілоньки, А в третім саду райські пташечки. Ой десь ся взяли буйні вітрове, Порозчімхали виноградячко, Повивертали ярі пчілоньки, Порозганяли райські пташечки. Стій, господарю, та й не журися: Виноградячко позростається, Ярі пчілоньки попідносяться, Райські пташечки позлітаються. І за цим словом бувай же здоров.
|
|
|
| 182. |
182. Я маленька панночка, Як в гаю фіалочка, Раненько встаю, Оченята протираю, З празничком поздоровляю!
|
| 183. |
183. Ясна зоря всьому світу звістила, Що Пречиста Діва Сина зродила. У вертепі між бидляти на сіні Стелить Мати постіль-ложе Дитині.
Під головку стелить зілля пахуче, Щоб не гризла та солома колюча, Бо у неї для Дитинки малої Ані пуху, ні перинки м’якої.
Як почули те знадвору пташата, Як клопоче бідна Мати Дитяти, Позлітались, позносили по пір’ячку м’якому І стелили теплим пухом солому.
|
| 184. |
184. Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Приспів: Святий вечір!
Росте деревце тонке, високе, Тонке, високе, листом широке, Листом широке, верхом кудряве, Верхом кудряве, ще й кучеряве. На тім деревці сив сокіл сидить, Сив сокіл сидить, далеко видить. Ой видить, видить на чисте поле, На чисте поле, на синє море. На синім морі корабель пливе, Корабель пливе, аж море гуде. А в тім кораблі світлонька горить, А в тій світлоньці гречна панна сидить, Гречная панна, панна Ганнуся. Ой сидить, сидить, три хустки рубить. Першую рубить свому свекрові, Другую рубить своїй свекрусі, Третюю рубить свому милому. – Ой дати б, дати, ким передати? Ні сором, ні два, понесу сама. Як у двір ввійшла, як зоря зійшла. В сіни влетіла ластівочкою, До хати увійшла невісточкою.
|
| 185. |
185. Коляд, коляд, колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку — не така. Дай, хазяїн, п’ятака! Як не даси п’ятака, Я вола — за рога, А кобилу — за чуприну Та й поведу на тічок. А з тічка — в кабачок Да проп’ю за п’ятачок!
|
| 186. |
186. Коляд, коляд, колядин, Я у батька один. Мені не дивуйте, Ковбасу лаштуйте. Колядин, колядин, Я у батька один. По коліна кожушок, Дайте, дядьку, пиріжок. З Святим вечором Будьте здорові!
|
| 187. |
187. Я панночка маненька, У мене шуба новенька, Чоботки коркові. Пожалуйте червонця на підкови.
|
| 188. |
188. Тихий вечір, святий вечір І мир людям на землі. Що чувати і що сталось В Вифлеємській стороні? В Вифлеємі мир явився, З волі Божої родився Всього світу володар.
Кесар надіслав із Риму Для данини всім наказ, Кожному з його народів, На перепис бути в час! Сходяться з усіх народів Люди в місце їхніх родів, Так як кесар всім звелів.
І чесніша від ангелів Діва Мати з Йосифом Припис виконати з Риму В Вифлеєм спішать разом. Там народу тьма буває, Нічлігу для них немає, Тож у стайні спочили.
І в цій стайні, у вертепі Там у яслах на сіні Свята Мати свого Сина Пресвятого родила. В яслах Немовля поклали, Віл та осел огрівали – Нам на радість і хвалу.
Христа Бога прославляймо, Не щадім Йому хвали – Як ангели в Вифлеємі Його прихід славили. Мир вам, браття, мир вам тричі, Святий вечір, добрий вечір – Слава хай буде Христу.
|
| 189. |
189. Ми колядували, ми вас віншували, Нам ні періжечка, нам ні шеляжечка. Нічого не дали — посунемо далі. Де періг почуєм, там заколядуєм.
|
| 190. |
190. На небі зірка ясна засяла І любим світлом сіяє; Хвиля спасення нам завитала, Бог в Вифлеємі рождаєсь. Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився: Славіте!
В біднім вертепі, в яслах на сіні Спочив Владика, Цар світа, Отож до Него спішім всі нині, Нашого жде Він привіта. Спішім любови, тхом Го огріти, Христос родився: Славіте!
Благослови нас, Дитятко Боже, Дари нас нині любов’ю, Най ціла сила пекла не зможе Нас розділити з Тобою. Благослови нас, ми Твої діти, Христос родився: Славіте!
|