| 181. |
181. Я маленька панночка, Як в гаю фіалочка, Раненько встаю, Оченята протираю, З празничком поздоровляю!
|
|
|
| 182. |
182. Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Приспів: Святий вечір!
Росте деревце тонке, високе, Тонке, високе, листом широке, Листом широке, верхом кудряве, Верхом кудряве, ще й кучеряве. На тім деревці сив сокіл сидить, Сив сокіл сидить, далеко видить. Ой видить, видить на чисте поле, На чисте поле, на синє море. На синім морі корабель пливе, Корабель пливе, аж море гуде. А в тім кораблі світлонька горить, А в тій світлоньці гречна панна сидить, Гречная панна, панна Ганнуся. Ой сидить, сидить, три хустки рубить. Першую рубить свому свекрові, Другую рубить своїй свекрусі, Третюю рубить свому милому. – Ой дати б, дати, ким передати? Ні сором, ні два, понесу сама. Як у двір ввійшла, як зоря зійшла. В сіни влетіла ластівочкою, До хати увійшла невісточкою.
|
| 183. |
183. Коляд, коляд, колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку — не така. Дай, хазяїн, п’ятака! Як не даси п’ятака, Я вола — за рога, А кобилу — за чуприну Та й поведу на тічок. А з тічка — в кабачок Да проп’ю за п’ятачок!
|
| 184. |
184. Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся... Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся... В яслах положила на шовковім сіні, Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...
Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся... Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся... Радісно вітають Йосифа й Марію, Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...
Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся... Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся... Подарунки склали Христу-Господеві І поклін віддали їх володареві, радуйся...
Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся... Ангели співають про діла Господні, радуйся... А цілий світ тоне в радощах без краю, Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...
|
| 185. |
185. Підем, пане-брате, Від хати до хати Чистим серцем добрим людям Заколядувати.
Народився не в багатстві, І не між царями, А в бідненькій стайні, в полі Поміж пастухами.
Тоді була темна нічка, Ангели злетіли І пастушків біднесеньких Зі сну побудили.
Ой не спали пастушечки, Скоро поспішали, Народженному Ісусу Свій поклін віддали.
|
| 186. |
186. На Дунаєчку при беріжечку
Приспів: Щедрий вечір, святий вечір.
Там усі святі воду святили. Воду святили, хрест загубили. Туди ж нам ішла гречная панна. Перейшли її та усі світі, Узяли її просити, благати: "Чи не знайшла ти золотий хрестик?"
|
| 187. |
187. Христос родився, Бог воплотився У Вифлеємській яскині В стайні убогій, в бідності многій, Велика радість всім нині.
Приспів: Ангели співають, Честь Йому віддають, Богу і творцю своєму. Ликуй, чоловіче, з Рождества того! Христос бо від ада спасе душ много І від неволі вражої.
Марія чиста, Божа Невіста, Христа зложила на сіні. На світі дніє, серце радіє, Бог народився нам нині.
|
| 188. |
188. Ой дивна, дивна вкраїнська родина, Як до вечері сідає. Кожде веселе, як та дитина, Се бо Христос ся рождає! Різдво Христове сіли витати, Радуйся, радуй, вкраїнська Мати!
Рай у серденьках, ми під вікнами, Нуте прийміте нас до столу, Най все, що добре, сідає з нами, Хочемо нині посполу Нашим звичаєм колядувати: Радуйся, радуй, вкраїнська Мати!
Ангел небесний най між вас сходить Нині із Божим Дитятком, Весь ваш достаток і вас хоронить Від недуг всяких, припадку, Щоб рік від року разом співати: Радуйся, радуй, преславна Мати!
|
| 189. |
189. Ой, гордопишний пан господарю,
Приспів: Ой дай, Боже!
Ой маєш бо ти та в чім гордіти: По твоїм дворі сам Господь ходить, Сам Господь ходить та все лагодить. Ой маєш бо ти три сади своїх: А в першім саду виноградячко, А в другім саду ярі пчілоньки, А в третім саду райські пташечки. Ой десь ся взяли буйні вітрове, Порозчімхали виноградячко, Повивертали ярі пчілоньки, Порозганяли райські пташечки. Стій, господарю, та й не журися: Виноградячко позростається, Ярі пчілоньки попідносяться, Райські пташечки позлітаються. І за цим словом бувай же здоров.
|
| 190. |
190. Ірод-цар за Христом ганявся,Ірод цар за Христом ганявся Він за ним дуже побивався. На сідельці не вдержався, З кобильчини він зірвався. Та й упав на діл. Іродиха, як теє зачула, Що зірвалась у царя підпруга, Схопилася з ліжка боса І як є простоволоса Йому навздогін. Він лежить, ледве дух одводить, Кобильчиха Кругом нього ходить, Йому в очі заглядає, Хвостом мухи одганяє. Ще й приска на вид
|