| 171. |
171. Темненькая нічка тьмою світ закрила, На небеснім полі зорі запалила.
Одна лиш зіронька понад всьо сіяє Та над Вифлеємом проміні зливає.
А во Вифлеємі нині мир явився. Люди, веселіться, сам Бог народився!
Народився нині з Марії Дівиці, З Пречистої славної та й Богородиці.
Вчули вівчароньки голос той із неба, Зібрались на раду, куди їм йти треба.
Пішли вони шляхом, тою дорогою, Куда ясність слалась, за тою звіздою.
І ми підім з ними, поклін Йому даймо, Та радісну пісню всі враз заспіваймо.
|
|
|
| 172. |
172. Ясна зоря всьому світу звістила, Що Пречиста Діва Сина зродила. У вертепі між бидляти на сіні Стелить Мати постіль-ложе Дитині.
Під головку стелить зілля пахуче, Щоб не гризла та солома колюча, Бо у неї для Дитинки малої Ані пуху, ні перинки м’якої.
Як почули те знадвору пташата, Як клопоче бідна Мати Дитяти, Позлітались, позносили по пір’ячку м’якому І стелили теплим пухом солому.
|
| 173. |
173. Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Приспів: Святий вечір!
Росте деревце тонке, високе, Тонке, високе, листом широке, Листом широке, верхом кудряве, Верхом кудряве, ще й кучеряве. На тім деревці сив сокіл сидить, Сив сокіл сидить, далеко видить. Ой видить, видить на чисте поле, На чисте поле, на синє море. На синім морі корабель пливе, Корабель пливе, аж море гуде. А в тім кораблі світлонька горить, А в тій світлоньці гречна панна сидить, Гречная панна, панна Ганнуся. Ой сидить, сидить, три хустки рубить. Першую рубить свому свекрові, Другую рубить своїй свекрусі, Третюю рубить свому милому. – Ой дати б, дати, ким передати? Ні сором, ні два, понесу сама. Як у двір ввійшла, як зоря зійшла. В сіни влетіла ластівочкою, До хати увійшла невісточкою.
|
| 174. |
174. Коляд, коляд, колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку — не така. Дай, хазяїн, п’ятака! Як не даси п’ятака, Я вола — за рога, А кобилу — за чуприну Та й поведу на тічок. А з тічка — в кабачок Да проп’ю за п’ятачок!
|
| 175. |
175. Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся... Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся... В яслах положила на шовковім сіні, Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...
Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся... Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся... Радісно вітають Йосифа й Марію, Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...
Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся... Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся... Подарунки склали Христу-Господеві І поклін віддали їх володареві, радуйся...
Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся... Ангели співають про діла Господні, радуйся... А цілий світ тоне в радощах без краю, Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...
|
| 176. |
176. По всьому світу стала новина Діва Марія сина родила В ясла положила, сінцем притрусила Господнього сина
Діва Марія Бога просила Щоби я сина свого сповила Тиж небесний царю Пошли мені дари Цьому дому й господарю
Зійшли янголи з неба до землі Принесли дари Діві Марії Три свічі воскові Ще й ризи шовкові Ісусові Христові
Просіяла звізда з неба до землі Зійшли янголи к Діві Марії Співають божі пісні Господній невістці Радощі приносять
|
| 177. |
177. Ірод-цар за Христом ганявся,Ірод цар за Христом ганявся Він за ним дуже побивався. На сідельці не вдержався, З кобильчини він зірвався. Та й упав на діл. Іродиха, як теє зачула, Що зірвалась у царя підпруга, Схопилася з ліжка боса І як є простоволоса Йому навздогін. Він лежить, ледве дух одводить, Кобильчиха Кругом нього ходить, Йому в очі заглядає, Хвостом мухи одганяє. Ще й приска на вид
|
| 178. |
178. Тихий вечір, святий вечір І мир людям на землі. Що чувати і що сталось В Вифлеємській стороні? В Вифлеємі мир явився, З волі Божої родився Всього світу володар.
Кесар надіслав із Риму Для данини всім наказ, Кожному з його народів, На перепис бути в час! Сходяться з усіх народів Люди в місце їхніх родів, Так як кесар всім звелів.
І чесніша від ангелів Діва Мати з Йосифом Припис виконати з Риму В Вифлеєм спішать разом. Там народу тьма буває, Нічлігу для них немає, Тож у стайні спочили.
І в цій стайні, у вертепі Там у яслах на сіні Свята Мати свого Сина Пресвятого родила. В яслах Немовля поклали, Віл та осел огрівали – Нам на радість і хвалу.
Христа Бога прославляймо, Не щадім Йому хвали – Як ангели в Вифлеємі Його прихід славили. Мир вам, браття, мир вам тричі, Святий вечір, добрий вечір – Слава хай буде Христу.
|
| 179. |
179. Колядую-дую, Ковбасу чую, А ще мало, Дайте сало. Сало велике, Лико порвалось, Сало зосталось. Добрий вечір!
|
| 180. |
180. Коляд, коляд, коляда, А дід з печі вигляда, А баба з пічурки — Гуляють у жмурки. Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба не дивиться Та на діда кривиться. Будьте здорові!
|