| 161. |
161. Я маленький пастушок,
Загорнувся в кожушок,
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду рятуйте.
Яблучка, горішки
Дітям на потішки.
|
|
|
| 162. |
162. Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає.
Архангела Михаїла
В Назарет посилає.
Возвістили в Назареті,
Стала слава у вертепі,
Тріє, тріє, тріє царі
Несуть Христу дари.
Ливан, злато і кадило
Йому принесоша,
А вошедши у храмину,
На коліна впадоша.
Ірод вельми засмутився,
Що Христос Цар народився,
Пішов Ірод аж до Аду
К Люциперу на пораду.
Ірод діти убиває
І об камін розбиває.
Гострим мечем розсікає,
Кров невинну розливає.
Він Христа вбити шукає,
А ми з цього не смутімся,
Рождеству Його поклонімся,
Христу Богу поклонімся.
|
| 163. |
163. Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дай, дядьку, п’ятака!
Як не даси п’ятака,
Возьму вола за рога,
Та виведу на поріг,
Та викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.
Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала:
– Що ти, тітко, напекла?
Неси швидше до вікна!
|
| 164. |
164. Ой сів Христос вечеряти.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!
Прийшла до Його Божая Мати.
Оддай, Сину, райськії ключі
Одімкнути рай і пекло,
Випустити грішні душі.
Тільки не випустити однієї душі,
Що отця й матір та налаяла.
Не налаяла, а подумала.
|
| 165. |
165. У день Різдва Христового
Зоря з’явилась,
В Вифлеємі, над вертепом,
Там зупинилась.
Прийшли зі сходу три царі
Вклонитись Христу,
Дитині Божій у шопі,
Владиці світу.
Рознісся спів та із небес
По всіх Вселенній,
Що народивсь Ісус Христос,
Сам Бог явленний.
Прийшов із неба Божий Син,
Спаситель світу.
Він нам приніс любов і мир –
Його завіту.
|
| 166. |
166. В галицькій землі новая зоря
Зійшла з-за моря. – Щасть Боже!
Ясним промінням тьму просвітила,
Людей збудила. – Дай Боже!
Ой у Галичі красна невіста,
Мов би Пречиста. – Щасть Боже!
На руках носить, як соколятко,
Красне Дитятко. – Дай Боже!
Тота невіста, треба нам знати,
То вкраїнська Мати. – Щасть Боже!
А на руках її красна дитина,
Вкраїнська родина. – Дай Боже!
А ти на небі, ясная зоре,
Не йди за море. – Щасть Боже!
Но приязненько світи від нині
Вкраїнській дитині. – Дай Боже!
Щоби нам скоро гожа зростала,
Лиха не знала. – Щасть Боже!
Та й щоби в мирі всім людям мила
Щасливо жила. – Дай Боже!
|
| 167. |
167. Ангел Божий із небес
Радість нам звіщає днесь,
Що в Вифлеємі Бог воплотився,
Там у вертепі Він появився
Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм,
Де у яслах Божий Син
Народився з Діви Марії,
Непорочної Лелії
На спасеннє нам.
Там віддаймо честь Йому,
Заспіваймо піснь отсю:
Слава во вишних вічному Богу
Отцю і Сину, Духу Святому,
А на земли мир!
О Дитятко, Спасе наш!
Глянь ласкаво днесь на нас.
Освободи нас з тяжкої неволі,
Дай дочекати ліпшої долі
З Рождеством Твоїм.
|
| 168. |
168. Ой, гордопишний пан господарю,
Приспів:
Ой дай, Боже!
Ой маєш бо ти та в чім гордіти:
По твоїм дворі сам Господь ходить,
Сам Господь ходить та все лагодить.
Ой маєш бо ти три сади своїх:
А в першім саду виноградячко,
А в другім саду ярі пчілоньки,
А в третім саду райські пташечки.
Ой десь ся взяли буйні вітрове,
Порозчімхали виноградячко,
Повивертали ярі пчілоньки,
Порозганяли райські пташечки.
Стій, господарю, та й не журися:
Виноградячко позростається,
Ярі пчілоньки попідносяться,
Райські пташечки позлітаються.
І за цим словом бувай же здоров.
|
| 169. |
169. В Вифлеємі новина,
Діва Сина породила,
Породила в благодати
Непорочна Діва Мати
Марія.
Положила на сіні
В Вифлеємській яскині
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає
Марії.
Слава Божа і хвала
У вертепі настала:
З неба Ангели злітають,
З Сином Божим прославляють
Марію!
Серед темної ночі
Дивне світло б’є в очі –
Ясна зоря засвітила,
Де Дитятко породила
Марія.
Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
І з Дитятком тут витають
Марію.
На коліна падають.
Подарунки складають:
"Що убогий дати може,
Жертвуємо, Сину Божий,
Марії".
Ще приходять три царі
Аж зі сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото і миро
Марії.
І ми тоже поспішім,
Богу дари принесім,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо
Марію.
|
| 170. |
170. В Вифлеємі тайна явилась велика,
Там бо народився предвічний Владика;
Богу честь віддаймо, весело співаймо:
"Слава во вишніх Богу!"
Марія Пречиста Господа сповила,
В вертепі на сіні в яслах положила,
Там пастирі грають, ангели співають:
"Слава во вишніх Богу!"
Всі небесні сили Ісуса хвалили,
А пастирям в полі радість цю звістили,
Всі з душі співають, Спаса величають:
"Слава во вишніх Богу!"
Господнє дитятко три царі вгощали,
В Ісусові ясла дарунки поклали.
Весело вітають і гуртом співають:
"Слава во вишніх Богу!"
І ми Христа разом щиро привітаймо;
Господа Вселенни покірно благаймо:
В мирі проживати, Бога величати!
"Слава во вишніх Богу!"
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День радіо
День пам'яті та примирення. 8 травня
Привітання до дня матері
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 9 травня