| 151. |
151. Пішов Івасьо овес косити,
Приспів:
Бреніла, бреніла коса коло покоса стихенька.
Прийшов до нього батенько його.
– Ой, час, Івасю, додому іти!
– Додому піду, лиш покіс скінчу.
Вийшла до нього матінка його.
– Ой, час, Івасю, до дому іти!
– До дому піду, лиш покіс скінчу.
Вийшла до нього миленька його.
– Ой, час, Івасю, додому іти!
Івасьо скінчив, додому пішов.
Приспів:
Вже не бреніла коса в покосі стихенька.
|
| 152. |
152. Разом нині прославім дивну новину,
І віддаймо честь, поклін Божому Сину,
Що нині з Діви нам народився,
В виді дитини тут об’явився на землі.
В Вифлеємі вічний Бог в бідній яскині,
Пеленами сповитий лежить на сіні.
Марія, Йосиф Його вітають
Німі тварини у стіп клякають, честь дають.
Над вертепом вже зоря сіяє кругом,
І ангели співають небесний псалом:
"Слава во вишніх Богу святому,
А мир і добро світові злому хай буде".
Вже й пастирі з вірою поклін віддають,
Їхні дари з любов’ю Йому складають.
Діва Марія щиро вітає,
За свого Сина дяку складає, складає.
І ми нині до Христа з любов’ю прийдім,
Душі й серця в дар Йому щиро принесім,
Бо Він Син Божий, райська лелія,
Він наше щастя й уся надія, надія.
|
|
|
| 153. |
153. Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до батенька видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свого батенька в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до матінки видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свою матінку в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
Ой на гороньці дві зозулоньці в ячмени.
А третя Маруся при долиноньці льон бере.
Рівняй же, Боже, доли і гори рівненько,
Щоби ся було аж до милого видненько.
Ой чи видненько, чи не видненько, не дбаю.
Я свого милого в темнім лісочку по голосочку впізнаю.
|
| 154. |
154. Бог ся рождає, хто ж Го може знати!
Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!
Приспів:
Тут Ангели чудяться,
Рожденного бояться,
А віл стоїть, трясеться,
Осел смутно пасеться.
Пастиріє клячуть,
В плоти Бога бачуть,
Тут же, тут же,
Тут же, тут же, тут!
Марія Му Мати прекрасно співає,
І хор Ангельський їй допомагає!*
Йосиф старенький колише Дитятко:
– Люляй же, люляй, мале Отрочатко!
Три славні царі к вертепу приходять,**
Ладан і смирну, золото приносять.***
А пастиріє к Ньому прибігають,
І яко Царя своєго вітають.
І ми днесь вірно к Ньому прибігаймо,
Рожденну Богу хвалу, честь віддаймо.
|
| 155. |
155. Колядин-дин!
Я, бабусю, один.
Винеси мені пиріжок а поклади у мішок.
З руками, з ногами, бігав за нами, здорові!
|
| 156. |
156. По цьому дому, по веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати, ваш дім звеселяти,
Діточок збудити, діточок збудити,
Христа славити?!
|
| 157. |
157. Ой дай, Боже, святок діждати,
Підем до діда колядувати.
А в нашого діда є багато хліба:
Два стіжка жита,
А третій пшениці — На паляниці,
А четвертий гречки —
На гречанички,
А п’ятий вівса,
Та й колядка вся.
Добрий вечір!
|
| 158. |
158. Добрий вечір вам!
Дайте дохід нам!
Як не дасте доходу —
Перетворим хату на воду!
Та не ламайте,
Та по цілому давайте!
Добрий вечір,
Святий вечір
|
| 159. |
159. Коляда, коляда,
Дай, дядьку, пирога!
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога
Та виведу на моріг,
Та виломлю правий ріг.
У ріг буду трубити,
Волом буду робити.
Хвостом буду поганять
Та на гречку орать.
Добрий вечір!
|
| 160. |
160. Застелено стіл скатертиною,
І ми усією родиною
Зібралися зірку чекати,
«Христос народився» казати.
Дванадцять ми страв покуштуємо,
Вертепників всіх почастуємо
І з миром свічки запалімо.
Христос народився! Славімо!
Приходять царі із волхвами
Дзвенить коляда між хатами.
Весь радістю світ освітився —
У яслах Христос народився!
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
Надвечір’я Богоявлення (Другий Святвечір)
Хрещення Господнє (Водохреща або Йордан)
День Соборності та Свободи України
День студента
Прикольні привітання з днем народження 410 привітань
Привітання з Днем Народження сестрі 181 привітань
Привітання з днем народження дочці 123 привітань
Привітання з Днем Народження мамі 364 привітань
Привітання з днем народження 214 привітань