| 131. |
131. Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся...
Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся...
В яслах положила на шовковім сіні,
Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...
Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся...
Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся...
Радісно вітають Йосифа й Марію,
Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...
Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся...
Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся...
Подарунки склали Христу-Господеві
І поклін віддали їх володареві, радуйся...
Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся...
Ангели співають про діла Господні, радуйся...
А цілий світ тоне в радощах без краю,
Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...
|
|
|
| 132. |
132. Ангели, снижайтеся,
Ко земли зближайтеся,
Господь Бог, сотворши віки,
Живе нині з человіки.
Станьте хором всі собором.
Веселітеся, яко з нами Бог.
Се час ісполняється,
Се Син посилається,
Се літа прийшла кончина,
Се Бог посилає Сина.
День приходить, Діва родить,
Веселітеся, яко з нами Бог.
Ми ж тобі, рожденному,
Господу блаженному
Серця всіх нас отверзаєм,
В дом душевний призиваєм.
Піснь співаєм, восклицая,
Веселящеся, яко з нами Бог.
|
| 133. |
133. Бігла колядка до Хоми-дядька
Та й стала: дай, дядьку, сала!
|
| 134. |
134. Ой в ліску, в ліску листя на грабі.
Заколядуймо ми своїй бабі,
У нашої бабці добрая душа,
Винесе вона цілого книша,
До того книша ціла ковбаса.
|
| 135. |
135. Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім`я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали –
Колядників пригощали.
|
| 136. |
136. Я маленький хлопчик,
З’їв куті горщечок,
На узвар поглядаю,
Вас із празником вітаю!
А ви на це не звертайте,
По вареничку давайте.
|
| 137. |
137. Ой чи є, чи нема
Пан господар дома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар дома?
Ой нема, ой нема,
Та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Та й поїхав до млина.
Та й муки спетлювать,
Меду-пива купувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Меду-пива купувать.
Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Щедрівників частувать.
|
| 138. |
138. Коли Христос родився і на світ з’явився,
Темна ніч стояла, зірка лиш сіяла.
Приспів:
Ангели воспівають,
Христа Бога вихвиляють:
"Слава! Слава! Слава!
Слава в вишніх Богу!"
Коли Діва Марія Сина породила,
То в постільку білу Його положила.
Приспів:
Ангели воспівають,
Христа Бога вихвиляють:
"Слава! Слава! Слава!
Слава в вишніх Богу!"
Пастушкам у полі янгол ся з’являє
Та їх до вертепу мило запрохає.
Приспів:
Щоб Дитятку честь віддати
І весело заспівати:
"Слава, слава, слава,
Слава в вишніх Богу."
Із небесним хором всі днесь веселімся
І Христу-Дитятку щиро поклонімся.
Приспів:
Щоб Дитятку честь віддати
І весело заспівати:
"Слава, слава, слава,
Слава в вишніх Богу."
|
| 139. |
139. Що за радість для нас всіх настала,
Яка досі в світі небувала.
Приспів:
Свят Бог народився,
Людям об’явився,
На земли. (весь куплет – 2)
Ангел вість сю пастирям голосить,
До Ісуса на поклін їх просить.
Вже й три царі прийшли аж зі сходу
І витають Творця всего роду.
Ірод того не може збагнути,
Всіх питає: чи се може бути?
Казав діти дволітні стинати,
Щоб враз з ними й Христу життя взяти.
Не пошкодить Христу злобне діло,
До Єгипту Він ся скриє ціло.
Прийде скоро Іроду заглада,
А нам в Бозі втіха і відрада.
Дай нам, Спасе, вік прожити,
Щирим серцем все Тебе хвалити.-
|
| 140. |
140. Колядин, колядин,
А я в батька один,
Коротенька курточка,
Дайте, бабцю, бубличка!
З Святим вечором!
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
Всеукраїнський день психолога
Вербна Неділя
Міжнародний день секретаря
День кадрового працівника