| 131. |
131. Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Приспів:
Святий вечір!
Росте деревце тонке, високе,
Тонке, високе, листом широке,
Листом широке, верхом кудряве,
Верхом кудряве, ще й кучеряве.
На тім деревці сив сокіл сидить,
Сив сокіл сидить, далеко видить.
Ой видить, видить на чисте поле,
На чисте поле, на синє море.
На синім морі корабель пливе,
Корабель пливе, аж море гуде.
А в тім кораблі світлонька горить,
А в тій світлоньці гречна панна сидить,
Гречная панна, панна Ганнуся.
Ой сидить, сидить, три хустки рубить.
Першую рубить свому свекрові,
Другую рубить своїй свекрусі,
Третюю рубить свому милому.
– Ой дати б, дати, ким передати?
Ні сором, ні два, понесу сама.
Як у двір ввійшла, як зоря зійшла.
В сіни влетіла ластівочкою,
До хати увійшла невісточкою.
|
| 132. |
132. Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку масла,
Кільце ковбаски.
Дайте книш,
Бо пущу в хату миш,
Дайте ковбасу,
Бо хату розтрясу,
Дайте ще кишку,
З’їм у затишку.
|
|
|
| 133. |
133. Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!
|
| 134. |
134. Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся...
Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся...
В яслах положила на шовковім сіні,
Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...
Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся...
Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся...
Радісно вітають Йосифа й Марію,
Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...
Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся...
Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся...
Подарунки склали Христу-Господеві
І поклін віддали їх володареві, радуйся...
Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся...
Ангели співають про діла Господні, радуйся...
А цілий світ тоне в радощах без краю,
Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...
|
| 135. |
135. Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає.
Архангела Михаїла
В Назарет посилає.
Возвістили в Назареті,
Стала слава у вертепі,
Тріє, тріє, тріє царі
Несуть Христу дари.
Ливан, злато і кадило
Йому принесоша,
А вошедши у храмину,
На коліна впадоша.
Ірод вельми засмутився,
Що Христос Цар народився,
Пішов Ірод аж до Аду
К Люциперу на пораду.
Ірод діти убиває
І об камін розбиває.
Гострим мечем розсікає,
Кров невинну розливає.
Він Христа вбити шукає,
А ми з цього не смутімся,
Рождеству Його поклонімся,
Христу Богу поклонімся.
|
| 136. |
136. Ой коляда, колядиця!
Дайте маку і кутиці.
Як не дасте, откажіте,
Моїх ніжок не знобіте.
Мої ніжки невеличкі,
Покупіте черевички,
Черевички самітнії,
А пальчики білянії.
Ой коляда, колядень!
Як уночі, так і вдень!
Я уночі не піду,
Бо собачки нападуть,
Колядички одберуть.
|
| 137. |
137. Колядую, колядую,
Вашi грошi добре чую,
Смак цукерок, пирога,
Подавайте п'ятака.
|
| 138. |
138. На Різдво Христове ангел прилетів,
Він летів по небі, миру возвістив:
"Всі люди радійте, в цей день торжествуйте,
Святеє Різдво!"
Я лечу від Бога, радість вам приніс,
Що в вертепі біднім Христос народивсь.
Скоріш поспішайте, младенця стрічайте,
Нарожденого.
Пастухи в печеру раніш всіх прийшли,
І тут Божу Матір з Господом знайшли.
Стояли, співали, Христа прославляли,
Ще й Матір Його.
Волхви як узріли ясную зорю,
Пішли, поклонились младенцю-Христу,
Богу поклін дали, дари Христу дали
Ладан, смирну й золото.
А Ірод проклятий про Христа узнав,
Взяв і на младенців вояків наслав.
Дітей порубали, мечі притупили,
А Христос в Єгипті був.
Ми всі нагрішили, Спасе, пред Тобой,
Ми всі люди грішні – ти один святий.
Прости согрішення, даруй визволення
В день Твого рождення.
|
| 139. |
139. Зажурилася крутая гора,
Що не зродила шовкова трава,
Але зродило зелене вино.
Зелене вино вгору си вило,
Вгору си вило, рясно зацвіло.
Єго стерегла ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Марійка.
Ой стережучи, она заснула,
За своє винце она забула.
Прилетіли ж бо три райські пташки,
Вни о тім часі прибути ласі.
– Ой шуги-луги, райськії пташки,
Ой не спивайте зелене вино,
Ой не з’їдайте зелене вино!
Бо мені вина дуже потрібно:
Маю сестричку на відданічку,
Маю братчика на оженічку,
Я сама також ой заручена.
Ой заручена й аж до Галича,
Й аж до Галича та й за панича.
|
| 140. |
140. В господаренька є криниченька
Приспів:
Славен сси, славен Господь Бог
На небеси.
Та криниченька не змурована.
В тій криниченьці Пречиста Діва.
Прийшли жидове, злії катови.
– Пречиста Діво, де Сина діла?
– Занесла я Йго в гори високі.
– Гори скопали, Христа не знайшли.
Прийшли жидове, злії катови.
– Пречиста Діво, де Сина діла?
– Занесла я Йго в ліси темнії.
– Ліси зрубали, Христа не знайшли.
Прийшли жидове, злії катови.
– Пречиста Діво, де Сина діла?
– Занесла я Йго в ріки глибокі.
– Ріки спустили, Христа не знайшли.
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День машинобудівника
День партизанів
День вихователя і всіх дошкільних працівників
Всесвітній день туризму
Привітання з днем народження 214 привітань
Прикольні привітання з днем народження 410 привітань
Привітання з весіллям 154 привітань
Привітання з днем народження дочці 123 привітань
Привітання на 1 рік 77 привітань