| 131. |
131. Ой, чи вдома, чи не вдома
Господарі цього дому?
Відчиняйте хатку,
Слухайте колядку!
Ми прийшли до вас у хату
Від душі колядувати,
Від душі колядувати –
Вам добробуту бажати!
Щоб у вас у цьому році
Успіх був на кожнім кроці,
Щоби множилися тутки
І здоров`я, і здобутки.
Щоб усе, що посадили,
Вам багато уродило,
Щоби їлося й пилося
І щасливо щоб жилося!
|
| 132. |
132. Ой у місті, місті, місті Вифлеємі
Приспів:
Хрестився Христос на Йордан.
Там Божая Мати Сина породила.
Сина породила, в пелени повила,
Ой то пеленочки, та все китойочки
Що повиваченьки та все шовковачі.
Ой та ізійшлися та усі святії.
Ой стали гадати, як би Му ймя дати.
|
|
|
| 133. |
133. Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!
|
| 134. |
134. Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся...
Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся...
В яслах положила на шовковім сіні,
Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...
Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся...
Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся...
Радісно вітають Йосифа й Марію,
Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...
Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся...
Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся...
Подарунки склали Христу-Господеві
І поклін віддали їх володареві, радуйся...
Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся...
Ангели співають про діла Господні, радуйся...
А цілий світ тоне в радощах без краю,
Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...
|
| 135. |
135. Вістку голосить світу зірниця:
Родила Сина Чиста Дівиця.
В стайні родила, в яслах сповила,
Сіном прикрила, груддю кормила
Божого Сина Марія.
Янгол пастирям це возвіщає,
До Вифлеєму їх завертає,
Щоб поспішали, до ніг припали,
Поклін віддали і повітали
Божого Сина в вертепі.
Гей і ми рівно ж, браття, сестриці,
Із української спішім землиці.
Щоб честь віддати Христу-Дитяти
І ублагати ласк-благодати
Ліпшої долі, гаразду!
|
| 136. |
136. В Вифлеємі новина,
Діва Сина породила,
Породила в благодати
Непорочна Діва Мати
Марія.
Положила на сіні
В Вифлеємській яскині
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає
Марії.
Слава Божа і хвала
У вертепі настала:
З неба Ангели злітають,
З Сином Божим прославляють
Марію!
Серед темної ночі
Дивне світло б’є в очі –
Ясна зоря засвітила,
Де Дитятко породила
Марія.
Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
І з Дитятком тут витають
Марію.
На коліна падають.
Подарунки складають:
"Що убогий дати може,
Жертвуємо, Сину Божий,
Марії".
Ще приходять три царі
Аж зі сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото і миро
Марії.
І ми тоже поспішім,
Богу дари принесім,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо
Марію.
|
| 137. |
137. Бігла дівонька рано по воду,
Приспів:
На Дунай!
На Дунай, дівонько,
Рано по воду вибігай!
З оріховими коновочками.
А з золотими накривочками.
Десь ся зірвали буйнії вітри,
Звійнули єї з рясами вінець.
Побігла она до рибарчиків:
– Три рибарчики, три молодчики!
Ой закиньте ви шовковий невід,
Злапайте мені з рясами вінець:
Єдному буде золотий перстінь,
Другому буде з рясами вінець,
Третьому буду сама, молода,
Сама, молода, зарученая.
|
| 138. |
138. Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте
|
| 139. |
139. Зажурилася крутая гора,
Що не зродила шовкова трава,
Але зродило зелене вино.
Зелене вино вгору си вило,
Вгору си вило, рясно зацвіло.
Єго стерегла ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Марійка.
Ой стережучи, она заснула,
За своє винце она забула.
Прилетіли ж бо три райські пташки,
Вни о тім часі прибути ласі.
– Ой шуги-луги, райськії пташки,
Ой не спивайте зелене вино,
Ой не з’їдайте зелене вино!
Бо мені вина дуже потрібно:
Маю сестричку на відданічку,
Маю братчика на оженічку,
Я сама також ой заручена.
Ой заручена й аж до Галича,
Й аж до Галича та й за панича.
|
| 140. |
140. В глибокій долині
Сталася новина,
То Пречиста Діва-Мати
Породила Сина.
А як породила,
Стала ’Йму співати:
– Люляй, люляй, мій синочку,
Бо я вже йду спати.
– Мамо ж моя, мамо,
Зажди хоч хвилину –
Най я піду на небеса,
Принесу перину.
– Ой сину мій, сину,
Та Ти ще не годен,
Бо ще нема три години,
Як Ти ся народив.
– Мамо ж моя, мамо,
Чому я не годен? –
Я сотворив небо й землю,
Ще-м ся не народив...
|
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. 
День кадровика
День філолога
День поліграфії України
День хіміка
Привітання на останній дзвоник 70 привітань
Прикольні привітання з днем народження 410 привітань
Подрузі 474 привітань
Привітання з Днем Народження сестрі 181 привітань
Привітання з Днем Ангела 103 привітань