Feedback

Колядки

січня 2020, 239 привітань

121.

На Різдво Христове

На Різдво Христове ангел прилетів,
Він летів по небі, миру возвістив:
"Всі люди радійте, в цей день торжествуйте,
Святеє Різдво!"

Я лечу від Бога, радість вам приніс,
Що в вертепі біднім Христос народивсь.
Скоріш поспішайте, младенця стрічайте,
Нарожденого.

Пастухи в печеру раніш всіх прийшли,
І тут Божу Матір з Господом знайшли.
Стояли, співали, Христа прославляли,
Ще й Матір Його.

Волхви як узріли ясную зорю,
Пішли, поклонились младенцю-Христу,
Богу поклін дали, дари Христу дали
Ладан, смирну й золото.

А Ірод проклятий про Христа узнав,
Взяв і на младенців вояків наслав.
Дітей порубали, мечі притупили,
А Христос в Єгипті був.

Ми всі нагрішили, Спасе, пред Тобой,
Ми всі люди грішні – ти один святий.
Прости согрішення, даруй визволення
В день Твого рождення.

122.

Ой видить Бог

Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає.
Архангела Михаїла
В Назарет посилає.
Возвістили в Назареті,
Стала слава у вертепі,
Тріє, тріє, тріє царі
Несуть Христу дари.

Ливан, злато і кадило
Йому принесоша,
А вошедши у храмину,
На коліна впадоша.
Ірод вельми засмутився,
Що Христос Цар народився,
Пішов Ірод аж до Аду
К Люциперу на пораду.

Ірод діти убиває
І об камін розбиває.
Гострим мечем розсікає,
Кров невинну розливає.
Він Христа вбити шукає,
А ми з цього не смутімся,
Рождеству Його поклонімся,
Христу Богу поклонімся.

123.

Ірод цар

Ірод цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався,
На сідельці не вдержався,
З кобильчини обірвався,
Та й упав на шлях.

Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчина кругом його ходить,
Йому в вічі заглядає,
Хвостом мухи обганяє,
Та й порска на вид.

Іродиха як теє зачула,
Що ввірвалась у царя мотуга,
Зірвалася з ліжка боса,
Та як є простоволоса
Йому навздогін.

Іродята дуже ізлякались,
Та за нею всі бігцем подались.
Коновками воду носять,
Ревуть, плачуть ще й голосять:
"Пропав Ірод наш!"

124.

Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з маком паляниця,
А без маку — не така.
Дай, хазяїн, п’ятака!
Як не даси п’ятака,
Я вола — за рога,
А кобилу — за чуприну
Та й поведу на тічок.
А з тічка — в кабачок
Да проп’ю за п’ятачок!

125.

В глибокій долині

В глибокій долині
Сталася новина,
То Пречиста Діва-Мати
Породила Сина.

А як породила,
Стала ’Йму співати:
– Люляй, люляй, мій синочку,
Бо я вже йду спати.

– Мамо ж моя, мамо,
Зажди хоч хвилину –
Най я піду на небеса,
Принесу перину.

– Ой сину мій, сину,
Та Ти ще не годен,
Бо ще нема три години,
Як Ти ся народив.

– Мамо ж моя, мамо,
Чому я не годен? –
Я сотворив небо й землю,
Ще-м ся не народив...

126.

В Вифлеємі новина

В Вифлеємі новина,
Діва Сина породила,
Породила в благодати
Непорочна Діва Мати
Марія.

Положила на сіні
В Вифлеємській яскині
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає
Марії.

Слава Божа і хвала
У вертепі настала:
З неба Ангели злітають,
З Сином Божим прославляють
Марію!

Серед темної ночі
Дивне світло б’є в очі –
Ясна зоря засвітила,
Де Дитятко породила
Марія.

Недалеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігають
І з Дитятком тут витають
Марію.

На коліна падають.
Подарунки складають:
"Що убогий дати може,
Жертвуємо, Сину Божий,
Марії".

Ще приходять три царі
Аж зі сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото і миро
Марії.

І ми тоже поспішім,
Богу дари принесім,
У покорі прибігаймо,
З Сином Божим все благаймо
Марію.

127.

Чудесна зірка

Чудесна зірка днесь сіяє,
До Вифлеєму запрошає,
Де Спаситель народився
І в вертепі умістився.

Витай нам, зірко, ясна, мила,
Для всіх щаслива тая хвиля,
У котрій Христа звіщаєш,
Нас з неволі вибавляєш.

Тож веселімся і співаймо,
Різдво Ісуса прославляймо,
Він же дасть нам все, що треба,
Запровадить нас до неба.

Христу Дитятку поклонімся,
До Него в яслах пригорнімся,
І просім смиренно нині
Всі Його о мир в родині.

Бо де в родині мирно, тихо,
Там ізчезає всяке лихо;
Бо де згода процвитає,
Там Христос перебуває.

128.

Нині, Адаме

Нині, Адаме, розвеселися.
Прамати Єво від сліз отрися.
Той, котрого ви ожидали,
Із тугою так виглядали,
Нині з Діви народився,
В Вифлеємі появився,
Родився, явився.
А царі принесли дари,
Злато, миро, ливан щиро
Самому Святому.

І ми радіймо! Велике ж діло,
Що Бог на себе взяв людське тіло.
Щоби до неба нас запровадив
І при престолі місце приладив.
Так ми Богу славу многу
Враз з ангели, архангели
Співаймо, віддаймо.
За цей дар від всеї твари
Щоби слава вік тривала
Божеству! Рождеству!

129.

Щедрик-ведрик дайте вареник

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку масла,
Кільце ковбаски.
Дайте книш,
Бо пущу в хату миш,
Дайте ковбасу,
Бо хату розтрясу,
Дайте ще кишку,
З’їм у затишку.

130.

Вістку голосить

Вістку голосить світу зірниця:
Родила Сина Чиста Дівиця.
В стайні родила, в яслах сповила,
Сіном прикрила, груддю кормила
Божого Сина Марія.

Янгол пастирям це возвіщає,
До Вифлеєму їх завертає,
Щоб поспішали, до ніг припали,
Поклін віддали і повітали
Божого Сина в вертепі.

Гей і ми рівно ж, браття, сестриці,
Із української спішім землиці.
Щоб честь віддати Христу-Дитяти
І ублагати ласк-благодати
Ліпшої долі, гаразду!



Можливо Вас зацікавить

  • 13 січня

    Щедрівки - 70 привітаньЩедрівки 70 привітань

    Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та членів його ...



Цікаві статті

  • Сценарій вертепу

    Сценарій вертепу

    Сценарій ... 3004

  • Вертеп: історія, різновиди

    Вертеп: історія, різновиди

    Справжнісінька християнська релігійна містерія, яка твориться в різдвяну ніч. Вертеп (старослав'янське — з ХІ ст. — сад, печера, де, за переказом, народився Христос) — таку назву носить один з перших різновидів релігійного театру в Україні, а згодом і в Росії; переносний ... 1639

  • Українські традиції Святого Вечора

    Українські традиції Святого Вечора

    Чудові Українські традиції Святого Вечора має наш народ, які мають свої важливі символи. Всі вони надають святу неповторного настрою, особливого духу, урочистості.! Але сьогодні, нажаль, мало хто їх шанує і продовжує пропагувати, плекати у своїх сім’ях. Чи то соромимось, чи ... 2650

Всі статті
Свято коляди святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!


Найближчі свята

Всі свята в липні

Інформери на Ваш сайт