291. Кажуть, що у п’ятдесят Жінка знов цвіте, мов сад; Втім, як бачимо усі, Ви завжди у всій красі.
Бо літам наперекір Збереглися до сих пір. Й видно з ніг до голови, Що в чудовій формі ви.
Щиро ви зізнайтесь нам, Як таке вдається вам. І розкрийте свій секрет, Як струнким буть без дієт.
Бо, на жаль, нам невтямки, Як сповільнити роки, Що летять, немов стріла, Й душу жалять, як бджола.
Вас з нагоди ювілею Ми віншуєм, як лілею, І здоров’я вам міцного Ще й всіляких благ до нього.
Зичимо, аби й надалі Разом з нами працювали. І здобутків вам рясних Та достатку повен міх.
Хай здійсняться сподівання, А в душі горить кохання; І щоб любий чоловік На руках носив весь вік.
А в кінці ми вам бажаєм, Щоб життя здавалось раєм; Хай багато ясних літ Вам дарує щедро світ!
|