Останній дзвоник - це символ закінчення навчання, це веселе і сумне свято одночасно. Начебто зовсім недавно ви боязко і невпевнено увійшли в 1-й клас і у Вас все було попереду: перша вчителька, перший дзвінок, перше прочитане слово, перші радощі й прикрощі. А тепер дзвенить Останній дзвінок і йдуть у минуле довгоочікувані дзвінки на перерви, щоденники успішності, кнопки на стільці сусіда і т.д. Як стрічка кіно, закінчилися безтурботні шкільні роки, що подарували нам багато гарного, які зробили нас розумніший.
Багато випускників віддають перевагу відзначити «останній дзвоник» прогулянками на теплоходах, інші до ранку гуляють по вулицях міста. І обов'язково знайдіть теплі слова для вчителів і директора. Можливо Вам підійдуть поздоровлення представлені в цьому розділі.
81. |
81. Бажаю тобі, щоб як сонячним світлом Життя твоє було щастям зігріте Щоб завжди до тебе приходили знов Усмішки й радість, друзі й любов!
|
|
82. |
82. Дорогі випускники! У цей чудовий день я хочу від усього серця привітати вас із закінченням школи! Ви пройшли надзвичайно важливий етап, і сьогодні символічно прощаєтеся з безтурботним життям. Попереду у вас самостійний шлях, здобуття професії, побудова власної сім'ї.
Вірю, що вступите ви на цей шлях достойно. Ви – майбутнє нашої країни, люди, від яких залежить, якою стане Україна. Бажаю вам побільше оптимізму, натхнення та наполегливості!
|
83. |
83. Ви дорослі, красиві, натхненні, Кращі з кращих на цілій землі. Не тримайте синицю у жмені, Хай вас кличуть удаль журавлі. Ви до мрій своїх линьте крилато, Не спиняйтеся, щоб не було... Хай удачі в вас буде багато І людське зігріває тепло. А життя – це робота і диво. В нім печалі і радощі є. Йдіть упевнено, вперто, сміливо, Вибирайте найкраще, своє! Але, щоб усміхнулося небо І удача жадана прийшла, Самостійно трудитися треба, Наполегливо, в поті чола. Бо життя – це серйозно, не жарти, Що посієте – те й зберете. Манни з неба чекати не варто, Ви завжди пам'ятайте про це!
|
84. |
84. Сьогодні школа вручає путівку в життя і ми виходимо за її поріг з добрими знаннями, морально і фізично загартованими. Схиляючись перед вашою мудрістю, дорогі вчителі, ми обіцяємо керуватися в житті вашими уроками людяності і справедливості, з честю пронести звання учня, бути вірними синами і дочками свого народу, усі свої сили, знання і вміння віддати для добробуту і процвітання. Дякуємо вам за все!
|
85. |
85. Шановні випускники! Що вам побажати На порозі нового життя? Перш за все: цінуйте батька й матір, Не жалійте їм свого тепла. Не робіть нікому зла і кривди, За добро добром спішіть віддать. Не чиніть ще зради Батьківщині: На чужині щастя не зазнать. Не забудьте мову калинову, Пам'ятайте мамині пісні. Згадуйте хоч інколи про школу: Тут лишились роки золоті. Не цурайтесь праці ніякої, Бо краса людини лиш в труді. Дбайте про добробут України: Хай же стане щастя на землі. Хай щастить вам завжди і в усьому. Не зазнайте горя і біди. Майте друзів вірних на дорозі, З ними легше по житті іти.
|
86. |
86. Напутнє слово вчителів (прозою)
Дорогі випускники! Можливо вже завтра ви, як ті птахи, полинете у незвідані далі. Вилітаючи зі стін рідної школи, не забувайте, що ви вчилися для того, аби розум і серце віддавати людям, суспільству, що зростило вас. Не заплямуйте доброго імені свого роду та честі рідної школи. У добру путь, наші випускники!
|
87. |
87. Ідуть роки, летять хвилини, Біжить нестримно дикий час. Та весь цей вечір, безсумнівно, Не згасне в пам'яті у нас. Веселий сміх чи сум незримий – Минув шкільний останній рік. І розуміти якось дивно, що ти сьогодні – випускник. Чудовий бал і вальс останній, А далі – самостійний крок. І хоч прощатись так печально- Чекає інший нас урок. І всюди пахнуть різні квіти, А поруч рідні, вчителі... Та взавтра ми уже не діти, І точно вже не школярі. Сьогодні нам сміються зорі, І сонце теж для нас зійде. Іти в життя ми вже готові, Тож хай нас щастя поведе!
|
88. |
88. Нехай міцніють ваші крила, Та долі хай будуть щасливі! Хай негаразди вас оминають, А друзі і рідні поважають. Будьте здорові, щасливі І до навчання кмітливі!
|
89. |
89. Пора найкраща – юність золота, Коли так легко стеляться літа. І мрії в серці квітнуть осяйні І ще думки не визріли сумні. Ще мало вами пройдено доріг, А от шкільний позаду вже поріг! Чимало часу – 11 літ Ви тут навчались, пізнавали світ. Вели дискусії про вічне і земне Й не вірили, що швидко час мине. Той час минав під маминим крилом, ЇЇ зігрітий ласкою й теплом. Та вже дитинства безтурботні сни На жаль, минулись в розпалі весни. І хоч-не-хоч, а треба торувати Стежину власну з батьківської хати. І з вдячністю вклонитись вчителям, Вклонитись рідним нивам і гаям І йти життям, проте й не забувати Стежок отих до батьківської хати. І пам'ятати завжди й повсякчас Про школу рідну, що зростила вас. І вчителів, і друзів, і батьків Не забувати з відстані років. Нехай тала́нить вам у майбутті, І хай збуваються всі мрії золоті!
|
90. |
90. Я пам'ятаю день і час, Коли пішов у перший клас, Коли за парту вперше сів І першу лінію провів... Як перше слово прочитав, Як першу букву написав, І перші вчительки слова, Що хліб – усьому голова. Повік залишаться в мені Дитячі мрії осяйні, Стежина в росяні поля І перша вчителька моя. Я пам'ятаю ту любов, Що оживає знову й знов. Подругу в білому вбранні, Що часто снилася мені... Я пам'ятаю день і час, Коли скінчив останній клас. Шкільний дзвінок у груди бив, А я дзвонив, а я дзвонив... Повік залишаться в мені Юнацькі мрії осяйні, Стежина в росяні поля І перша вчителька моя!
|