
Надвечір’я Богоявлення – 6 січня — українці відзначають святковою трапезою, що носить сімейний характер. Напередодні свята Богоявлення, християни східного обряду святкують Надвечір’я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий Святвечір або ж Голодна Кутя.
Так само, як і в Різдвяний святвечір, у цей день слід дотримуватися суворого посту, а увечері християнські родини збираються за святковим столом, де подаються пісні страви.
1. |
1. Щедрий вечір, добрий вечір, Христу, Христу, Марію! На престолі стояла, Три крижики тримала: «А ви, люди, знайте, Наше право дайте, Наше право — калача, Виженемо рогача На старий переліг, Заб'єм му правий ріг, Правим рогом трубити, Хвостом, хвостом гонити».
|
|
2. |
2. Ой слухай, козо, Де труби гудуть, Там млинці печуть, То і нам дадуть. Хазяїн іде, пожиток несе, Перший пожиток - Мірочка гречки, Другий пожиток - Мірочка жита, Третій пожиток - Решето вівса, Та й щедрівка вся! За ці щедрівки - Кружальце ковбаски, А з цієї мови Будьте здорові!
|
3. |
3. Плила Касуня бистров рікою, В Дунаю! В Дунаю, море, Касуню, зоре, Серденько! За нев батенько над береженьком: «Подай, Касуню,-білую ручку! В Дунаю! і т. д. «Ручки не даю, най си пливаю». В Дунаю! і т. д. Плила Касуня бистрою рікою, В Дунаю! і т. д. За нев матенька, братенько, сестричка — і т. д. Плила Касуня бистров водою, В Дунаю! і т. д. За нев миленький до береженька: «Подай, Касуню, білую ручку!» В Дунаю! і т. д. Ручку подала, сама виплила З Дунаю! З Дунаю, море, Касуню, зоре, Серденько!
|
4. |
4. Пускай в Господнее Крещение Будут сердца ваши чисты! Пошлет всем Бог благословение, Исполнит добрые мечты!
Пускай душа поет от счастья, А сердце верит в чудеса. Пусть все проблемы и ненастья От вас отводят небеса!
|
5. |
5. Вот и пришел в каждый дом священный и волшебный праздник ― Крещение Господне. В этот чудесный и божественный день хочется всем пожелать мира, доброты, честности и справедливости. Пусть чудо живет в ваших сердцах и дарит вам светлую надежду на прекрасное будущее. Желаю вам крепкого здоровья, внутреннего тепла, которое согревает душу и сердце, успехов во всех начинаниях. Желаю, чтобы в этот светлый день вас окружали родные, любимые и близкие люди. Пусть ваши дома наполнятся радостью, смехом и позитивом!
|
6. |
6. Святе Хрещення вже стоїть на порозі. Давайте щиро помолимося сьогодні Господу Богу! Нехай наші серця і душі відкриваються для віри! Вмивайтеся водохресного водою, пірнайте в ополонці, і нехай вода додасть вам сил, наснаги та здоров'я! З Водохресним Святвечором!
|
7. |
7. Вот и пришел в каждый дом священный и волшебный праздник ― Крещение Господне. В этот чудесный и божественный день хочется всем пожелать мира, доброты, честности и справедливости. Пусть чудо живет в ваших сердцах и дарит вам светлую надежду на прекрасное будущее. Желаю вам крепкого здоровья, внутреннего тепла, которое согревает душу и сердце, успехов во всех начинаниях. Желаю, чтобы в этот светлый день вас окружали родные, любимые и близкие люди. Пусть ваши дома наполнятся радостью, смехом и позитивом!
|
8. |
8. В праздник Крещенья святою водицей Каждому в доме нужно умыться! Очистит она пусть и душу, и тело, Надежду подарит и светлую веру!
Пусть праздник святой наполняет ваш дом Уютом, любовью, теплом и добром, Святая вода Вам пусть силы придаст, А я поздравляю с Крещением вас!
|
9. |
9. Поздравим всех, кто верит! Откроем свету двери. Запомните, крещение — Души вашей прощение. Раз день Богоявления, А Духа восхваления, В водичку окунитесь, Очиститесь, креститесь. Ко всем с добром идите, Родных своих любите, Удачу берегите!
|
10. |
10. У Водохресний Святвечір від щирого серця бажаю щирих почуттів і світлої радості, доброго дива і благополуччя, щедрих подарунків і затишної сімейної атмосфери, міцного здоров'я і великого щастя!
|

Надвечір’я Богоявлення – 6 січня — українці відзначають святковою трапезою, що носить сімейний характер.
Віруючи від ранку і до вечора цього дня постують, а сідають до столу тільки після служби у церкві та освячення води, яку вживають натщесерце для зцілення душі і тіла.
Освяченою водою господар колись також кропив усіх членів сім'ї, хату, подвір'я, господарські будівлі, домашню худобу, сільськогосподарський реманент.
Кропилом служив пучечок колосків із «дідуха», або із засушених васильків. Водночас, один із членів родини писав крейдою або олівцем хрести на хатніх речах, начинні, дверях, вікнах, одвірках, господарських спорудах. На території західноукраїнських земель хрести виписували часто розведеним на посвяченій воді тістом.
Перед самою вечерею знову окроплювали хату свяченою водою та обкурювали зіллям. Далі господар заміщував кутю (з маком, медовою ситою, горіхами), набирав її у ложку й, ставши перед вікном або на порозі, закликав мороз (бурю, вовка) куті їсти. Взамін, щоправда, просив не зашкодити людям, полям, посівам і худобі.
В деяких регіонах при цьому приказували, звертаючись до злих сил: «… не дамо вам Святої вечері… будьте голодні, холодні, неприкаяні. Згиньте з голоду…». Звідси, вважається, й походить назва "Голодна кутя", а тому родина, сідаючи за стіл, вже не продмухує свої місця.
В інших регіонах України вважали, що на третю, останню кутю — «Голодну кутю» — подавати слід 12 пісних страв, та вже не запрошували святих душ, які, вважалося, знову повертаються на «той світ», а тому це й для них був голодний Святвечір.
На вечерю подаються лише пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, голубці, пироги, гречані млинці на олії, обрядовий хліб, кутя та узвар. Після вечері всі члени сім'ї колись клали свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, – «щоб хліб родився».
Господиня брала залишки святочних страв, змішувала їх з борошном та сіном і господар частував ними домашню живність. У деяких регіонах діти або парубки бралися «проганяти кутю»: «Геть кутя з покутя, а ти, узвар, йди на базар», — при цьому стукали макогонами по воротах, розбивали горшки та тричі стріляли з рушниць, проводжаючи цим душі померлих, щоб не залишалися між людьми і не шкодили живим.