
В вербну неділю діти і дорослі збираються на службу Божу в церквах. У кожного в руках вербові гілочки, які зв’язані стрічкою. Після служби, коли священик покропить гілочки свяченою водою, діти стараються якнайшвидше проковтнути по кілька „котиків”(вербових бруньок). Як кажуть у народі, „щоб горло не боліло.”
11. |
11.  Вербовим котиком, Тоненьким прутиком, Легеньким дотиком вас вітаємо... Радісну вістку собі говоримо, Що день великий за тиждень приходить. А душа радіє, а душа співає, Бо вже близько свято, писанки і паски, Бо на землю сходить світла Божа ласка. Будем Христа величати, За тиждень Великдень будем святкувати!
|
|
12. |
12.  Сьогодні героїня дня Простенька гілочка вербова, Несуть її усі зрання Йдучи у храм по Боже слово. Я вас вітаю з днем ясним, Ми рік його усі чекали! Воскресне скоро Божий Син! Ще тиждень… залишилось мало. Верба хай б’є з усієї сили, Нехай здоров’я додає, Усі щоб Паски відкусили! Прийміть вітаннячко моє!
|
13. |
13. Верба красна розцвітає, Про Великдень сповіщає І Спасителю під ноги Стеле гілочки розлогі Удачі, миру і добра У весняний день бажаю тобі. Побільше світла і тепла, Хай Бог тебе благословляє. Нехай разом з вербою в будинок увійде Спокій і радість, і здоров'я. Поменше буде хай турбот А більше щастя і спокою.
|
14. |
14. Нехай верби свята гілка, Принесе в твій дім добра, А твоїм близьким та діткам, Щастя буде без кінця!
|
15. |
15. Розпустилася верба - в храмі чекають чудес. Благодать зійшла з блакитних небес. В серці розчиниться дзвонів дзвін, Сонце заіскриться в златі куполів. З Вербною Неділею вітаю я, З Божим освітленням - сенсом буття. Бажаю Вам любові, віри, довгих літ. Нехай подарує верба чистий добрий світ!
|
16. |
16.  Бий лоза і всім добра бажай, Про Великдень сповіщай. Вже за тиждень з нетерпінням Великодніх свят чекай!
|
17. |
17. Щоб жили в любові і достаток мали, Щоб в молитві й з Богом діточки зростали. Гілочки вербові сонце зігріває, А душа радіє, а душа співає, Бо вже близько свято, писанки і паска, Бо на землю сходить світла Божа ласка. Бо уже за тиждень буде в нас Великдень.
|
18. |
18.  Тоненьким прутиком З вербовим котиком Себе вітаємо Легеньким дотиком… Радісну вістку Собі говоримо, Що день великий Не поза горами, Що вже за тиждень Буде Великдень!
|
19. |
19. Неділя квітна до нас в гості завітала, У час коли в зелені шати одіваються ліси, Розцвіла верба, щоби ми Ісуса зустрічали, Із побажаннями любові та краси! І ласка Божа нас торкнеться неодмінно, Благословить Господь нам неньку Україну, Щоб ми у радості та щасті довго жили, Нам Матір Божа дасть усім здоров’я й сили!
|
20. |
20.  Гілочки тоненькі, котики пухнасті, Хай несуть у хату радість, мир і щастя, Хай несуть у серце радість воскресіння Хай направлять наші душі до спасіння. Гілочки тоненькі, котики вербові, Всіх благословляють, щоб були здорові.
|

За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Її ще називають, залежно від регіонів, „шутковою,”або „квітною.” За легендою, коли Ісус Христос їхав на віслюку, то люди встеляли йому шлях пальмовими гілками, вітаючи Месію. З цього і пішов звичай святити гілки. У південних країнах пальми ростуть, тому до цього часу там світять гілки цих дерев. Але у нас нема пальм, тому наші предки були змушені вибрати якесь інше дерево. Їх вибір впав на вербу, і ми далі притримуємось його: святимо вербові гілки.
Свячену вербу ставлять за образами. Деякі господарі після повернення з церкви садять декілька гілочок на городі. Це, кажуть, сприяє злагоді в родині. Ні в якому разі не можна її викидати: навіть дрібні гілочки треба спалити на вогні. Колись народні знахарі використовували свячену вербу для приготування цілющих напоїв: від ревматизму, від лихоманки, від головного болю.
Свяченою вербою господарі поганяють худобу, коли вперше після зими, виганяють на пасовисько. Це роблять для того, щоб нечиста сила не чіплялася до тварин.
Треба сказати, що звичай святити вербу дуже старий, і традиції, які шанували наші предки, збереглися до наших часів. Це гарне і урочисте свято, яке люблять дорослі і діти: адже можна вдарити вербовою гілочкою, а у відповідь почути: „дякую.”