21. |
21. Хай ялинка мерехтить, Хай щедрівочка дзвенить, Бажаю бути всім здоровим, Вітаю вас з Охрещенням Христовим!
|
|
22. |
22. Зірниця з неба світло кидає Ісус сьогодні хрещення приймає Нехай ця зірниця в Йорданськії свята Несе всі злагоди до Вашої хати. У Йорданську цю годину Віншую Вашу всю родину Хай рід Ваш славиться в народі Хай прибуває в Вашім роді. Я Вас усіх поздоровляю, Щастя радості бажаю. Нехай же справді буде так Як ми собі бажаєм Щоб не згасав Йорданський знак Над нашим рідним краєм Веселіться всі Христос ся Хрещає!
|
23. |
23. Хай ялинка мерехтить, Хай щедрівочка дзвенить, Бажаю бути всім здоровим, Вітаю вас з Охрещенням Христовим!
|
24. |
24. Хрещення Господнє - час всепрощення, Свята вода і молитва - для душі порятунок. У цей день Вам побажаю сили і терпіння, Любові, щастя земного і душі рятунку. Щоб завжди зберігав Вас Ваш Ангел-Хранитель, Віра душу зігрівала, Церква була як обитель.
|
25. |
25. Нехай водиця із Йордану, Вас сьогодні освятить, Бажаю бути вам усім здоровим, Вітаю вас із Хрещенням Христовим!
|
26. |
26. На річці на Йордані Мати Сина купає, Гріх і біль наш змиває. Освятив Йордан воду на щастя, На здоров’я, на вашу вроду. Цілий світ звеселився, Христос Охрестився.
|
27. |
27. Хай свята водичка Скропить ваші личка І окропить ззовні, Щоб були здорові! Хай окропить хату, Щоб в ній зла не знати! Скропить всю родину, Щоб жила щасливо! Колись на світанні сам Христос хрестився в річці Йордані!
|
28. |
28. Білий берег, біла крига, Біла річка, біла мгла. Промовля водичка тихо: -Як далеко до тепла! А над нею крига тонко Раптом скрипнула нараз. То рубають ополонку: Водохреща йде до нас. І нехай мороз лютує, Хай панує біла мла. У святій воді струмує Чиста крапелька тепла.
|
29. |
29. У Йорданську цю годину Віншую Вашу всю родину! Хай рід Ваш славиться в народі, Хай прибуває в Вашім роді! Я Вас усіх поздоровляю, Щастя радості бажаю. Нехай же справді буде так Як ми собі бажаєм, Щоб не згасав Йорданський знак Над нашим рідним краєм. Веселіться всі Христос ся Хрещає!
|
30. |
30. Нехай Хрещення Господнє в хату, Радості вам принесе багато, Розбудить приспані Надії, Добром і Щастям Вас засіє, Водицею окропить та любов’ю, І подарує вам міцне здоров’я! Вітаю з Хрещенням Христовим!
|

Обряд Водохреща та свячена йорданська вода
Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».
Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.
На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.
Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».
Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».
Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.
До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.