Тости за друзів

Проголошення тостів - це не що інше, як ритуальний публічний виступ, коли ніхто не питає, хочете Ви цього чи ні. І найбільшу помилку ми допускаємо тоді, коли думаємо: «авось, до мене справа не дійде», хоч у глибині душі і розуміємо, що це малоймовірно. При цьому ми сподіваємося «що-небудь придумати на ходу», іншими словами - на експромт. А як показує практика, якщо Ви, звичайно, не геніальний природжений оратор, експромтом виявляється нудна банальщина в кращому випадку, і передача слова іншого зі словами: «Я потім, я ще не готовий, я виступлю пізніше, я не вмію» - в гіршому .
Щоб цього не відбувалося, давайте поміркуємо на тему: як зробити так, щоб Ваш тост слухали з цікавістю, та ще й згадували про нього (і відповідно про Вас) після торжества. Перш за все як, напевно, здогадалися - це підготовка. Ритуальна промова накшталт тосту не терпить експромту. Вона повинна бути заздалегідь підготовлена, записана на папір, розучена і відрепетирувана. Варто дотримуватись стислоті. За часом Ваш тост повинен бути розрахований не більш, ніж на хвилину. Інакше, якою б цікавою не була Ваша мова, гості, які очікують з келихами в руках, в кінці-кінців почнуть Вас тихо ненавидіти за Ваше «красномовство».
До речі, слово «тост» походить від англійського toast, що означає «коротка застільна промова, здравиця на честь кого-чи чого-небудь».