Дорогі ветерани війни, воїни-визволителі, гості, жителі району!
Від усієї душі вітаю Вас, Ваших рідних та близьких із знаменним днем – Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Нинішній травень приніс нам 61-шу мирну весну. Більше шести десятиліть відділяє нас від тієї доленосної для країни битви за мирне сьогодення. Та пам’ять нетлінна.
Сьогодні в цей світлий і святий для всіх нас день звертаюся до Вас, шановні жителі району, дорогі ветерани, учасники бойових дій, трудівники тилу, солдатські вдови!
День Перемоги з року в рік дає нам нагоду повернутися в ті незабутні роки народного подвигу, подвигу наших дідів і батьків, вчитися на прикладі їх ратних і трудових звершень любити свою Батьківщину.
61-а річниця Великої Перемоги увійде знаковою віхою в нашу вітчизняну і всесвітню історію, стане ще одним кроком до осмислення нашого життя, кроком до майбутнього.
За історичними вимірами, 1418 днів і ночей, протягом яких йшла війна, – лише коротка невловима мить. А за масштабами подій, за величчю звершеного і трагізмом пережитого – це ціла епоха. Війна була Великою не тільки за своєю назвою.
Під час окупації в районі було розстріляно 176 осіб, знищено 126 дітей-сиріт Михайлівського дитячого будинку. Більше чотирьох тисяч наших земляків було насильно вивезено на роботу до Німеччини.
Фашисти прийшли на нашу землю, щоб захопити її багатство, поневолити народ, зробити його рабом своєї імперії. Вони не тільки топтали нашу землю, вони хотіли розтоптати саму душу народу, спаплюжити її. А вона виявилася безсмертною, душа народу.
Ми пишаємося тим, що зробили для Перемоги наші земляки. Пам’ятає рідна земля своїх героїв. Кожна родина втратила на війні своїх синів, братів, чоловіків. 1362 воїни-земляки не повернулися з поля бою, 1652 – пропали безвісти.
Історія війни – історія, написана кров’ю хоробрих. Вона може обійтися без зведень та великих чисел. Її своєрідність у тому, що проходить вона через серце людини, бійця, в’язня, героя. Вона не знає невдач, відступу, здачі території та позицій. Вона дає ніби кінцеву, переможну формулу всієї війни. Вона символ і запорука майбутньої перемоги, яку необхідно ще добути ціною жертв та тривалої боротьби на величезній арені військових дій. Але перемога ця вже відчувається в серці героя, в його твердості та непереможності як особистості.
Усе, що робилося на фронті сприймалося не як щось виняткове, а як робота – неймовірно тяжка, небезпечна, але неминуча й необхідна. А скільки було безіменних героїв і невідомих подвигів.
Велика Вітчизняна – це масовий героїзм на фронті, де подвиг ставав загальною і повсякденною нормою. Патріотизм, дружба, взаємовиручка, повага один до одного виховуються у людини саме у найскрутніші періоди життя. Ті буремні часи були випробуванням для всього народу, який і на фронті, і в тилу виборював ціною власного життя мир на землі.
Ворог був жорстоким та невблаганним, але це не зламало волі нашого народу до Перемоги. На окупованій території патріоти наводили жах на ворога, знищуючи його живу силу та техніку, підриваючи мости, переправи, залізничні шляхи, захоплюючи обози з продовольством. Тисячі людей боролися в партизанських загонах.
З вдячністю і глибокою шаною вклоняємося ми живим ветеранам війни, які винесли на своїх плечах весь тягар воєнного лихоліття, звільнивши рідну землю від фашизму, і день у день тяжкою працею відбудовували на ній мирне життя.
Зникають журавлиними клинами ветерани війни, йдуть у небуття учасники війни. Рідіють ряди вдів і тих, хто залишився під час окупації в рідному селі. Час невблаганно стирає в пам’яті факти, події, імена.
Велика Вітчизняна війна і виборена в ній Перемога, віддаляючись від нас у часі, не відходять у забуття. Священна пам’ять і воєнні реліквії завжди живуть з нам, у наших серцях.
Дорогі друзі!
Ми були і назавжди залишаємося в неоплатному боргу перед визволителями.
Наше завдання – допомагати цим людям, як тільки можна. Що й робимо.
Районна влада приділяє постійну увагу питанням соціального захисту ветеранів, поліпшення їх пенсійного та медичного обслуговування. Ветерани отримують матеріальну допомогу, забезпечуються засобами пересування та реабілітації, а також путівками для санаторно-курортного лікування.
Надається допомога у вигляді продуктових наборів, придбання палива, ремонту житлових приміщень тощо.
Звичайно, наша сьогоднішня турбота про Вас, шановні ветерани, – це лише мала частка того, що ми хочемо і повинні зробити. Наш громадський обов’язок – не забувати жодного учасника війни, оточити їх турботою і увагою не тільки у свята, а й в будні.
Сьогодні в нашому районі до солдатських пам’ятників і братських могил знову ляжуть гори і гори живих квітів. І це буде виявом найвищої поваги та шани до всіх, хто відстояв для нас чисте безхмарне небо.
Ми всі – в єдиному строю.
Ми працюємо на стабільність у своєму рідному районі й державі в цілому. У нас одна спільна мрія – зробити все можливе для процвітання Томаківщини та України.
Шановні ветерани Великої Вітчизняної війни, шановні учасники зібрання!
Ще раз зі святом Вас.
Міцного здоров’я Вам, чудового настрою в цей святий і сумний для всіх нас день.
Хай не болять Ваші рани, хай щастя і радість не переводяться у Ваших домівках.
Зрошена кров’ю наша земля. Кров’ю замучених мирних громадян і кров’ю близько чотирьох тисяч воїнів-визволителів. Ми не можемо назвати їх поіменно, але ми завжди пам’ятаємо про великий подвиг українського воїна. І ця пам’ять довічна.