Цитати про весну

19 привітань

Весна – найбільш обнадійлива пора року, і заперечення тут не приймаються! Саме навесні ми ніби заново народжуємось, очікуємо позитивних змін і набагато більше мріємо. Такий піднесений внутрішній стан – це прекрасно, тому надихаючі цитати про весну від відомих людей зараз дуже доречні!

1.	1. Ви, звісно, знаєте, що це таке? Ви, звісно, знаєте, що це таке? Це весняна лихоманка. Ось як це називається. І якщо ви вже підхопили її, вам хочеться – ви навіть самі не знаєте, чого саме, – але так хочеться, що просто серце щемить Марк Твен Роздрукувати

2.	2. Весна – це така пора року, коли... Весна – це така пора року, коли дуже добре починати щось нове Харукі Муракамі Роздрукувати
3.	3. Не вдалося почати нове життя з 1 січня? Почни з... Не вдалося почати нове життя з 1 січня? Почни з березня. Весна – це ще один шанс Автор невідомий Роздрукувати
4.	4. Була весна весела, щедра, мила... Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки!» Леся Українка Роздрукувати
5.	5. Оцінюйте своє здоров’я ... Оцінюйте своє здоров’я по тому, як ви радієте ранку і весні Генрі Девід Торо Роздрукувати
6.	6. А що там за прогнозом – все одно… Привіт, Весна! Влаштовуйся зручніше, Ми всі тебе чекаємо давно! З тобою на душі стає тепліше, А що там за прогнозом – все одно… Вікторія Чорній Роздрукувати
7.	7. Весна народжується... «Весна народжується блондинкою» Рамон Гомес де ла Серна Роздрукувати
8.	8. І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом. І я не знаю, це весна чи ні? «І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом. І я не знаю, це весна чи ні? Сваровськи би позаздрив дивним стразам, Що мерехтять у мене на вікні» Ліна Костенко Роздрукувати
9.	9. «Не можна сказати весні: «Прийди негайно... «Не можна сказати весні: «Прийди негайно і тривай стільки, скільки потрібно!» Можна тільки сказати: «Прийди, огорни мене благодаттю надії і побудь зі мною якнайдовше…» Пауло Коельо Роздрукувати
10.	10. Весна щодня по краплі вливала в душу надію ... Весна щодня по краплі вливала в душу надію — сонцем і свіжим вітром, зеленим паростком, дурними горобцями, що влаштовували бійку прямо на ґанку за суху хлібну скоринку, лелеками — оселилися на стовпі біля жовтої порожньої хати, вигинали довгі шиї назад так неймовірно, що дзьоби торкалися крил на спині Люко Дашвар Роздрукувати