Різдвяна трапеза: традиції, блюда, символіка

Святвечір - це переддень Різдва, який в Україні здавна називають Святий вечір. Саме в Святвечір влаштовують урочисте застілля, ритуал якого незмінний протягом довгих століть.
Ще задовго до Різдва господині починали готуватися до цього великого свята: ростили і годували худобу, збивали свіжу соняшникову олію, готували злаки на крупи, мололи борошно. А вже в святвечір починали готувати Різдвяну трапезу. З вечора пекли паляниці, садили в піч калачі та пісні пироги (оскільки в святвечір тривав піст).
Також починали готувати традиційні різдвяні страви - кутю: у новому горщику замочували обмолочену пшеницю, при цьому воду брали ще вночі. Кутя і узвар вважаються традиційною Божою їжею.
На Святу вечерю готували традиційно 12 страв:
1. Кутя - каша з обмолоченої пшениці. Крупу перебирала вся родина кілька вечорів. Цю кашу подають традиційно з маком і медом. Кутя - це головна традиційна страва Святвечора. У старовину кутю готували частіше із пшениці, рідше з ячменю. Зерна товкли в ступці, але так, щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису.
Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У пізніші часи в кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп. Продукти, з яких готувалася кутя, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя.
Мед вважається символом здоров'я й благополучного побуту (солодкого життя). А мак символізує статок у родині. Вважають, що чим багатша (тобто смачніше й ситніше) кутя, тим кращим буде врожай і вище достаток в сім'ї. Виходячи з цих міркувань, на Україні в переддень Різдва (у Святвечір) кутю називали багатою і робили її дуже смачною.
2. Вар чи узвар - компот із сушених фруктів: груш, яблук, слив і вишні.
3. Капусняк, заправлений олією і пшоном.
4. Горох, зварений до м'якості.
5. Пісний борщ з карасями та грибами.
6. Смажена риба.
7. Заливна риба.
8. Вареники зі сливами, грушами, капустою або картоплею.
9. Млинці або пампушки (до борщу).
10. Каша пшоняна або гречана, приготовлена особливим способом.
11. Пісні пироги з капустою, сливами, грушами і т. д.
12. Голубці (пісний варіант з овочами і крупами, часто з рисом, рідше з пшоном або гречкою).
Крім того, як варіант подавали варену квасолю або боби, відварні гриби з олією. Всі страви, які подавали на Святвечір, мали одну магічну функцію - забезпечити благополуччя на цілий рік.
У деяких місцевостях готували і 17 різних страв. Чому саме дванадцять страв прийнято готувати: по-перше, за числом апостолів, які брали участь у таємній вечері, по-друге, за кількістю місяців у році. На Святвечір слід було приготувати страви з усіх овочів і фруктів, які були в господарстві, щоб все це плодоносило і в майбутньому році. Крім того, пісний стіл на Святвечір можна було пояснити і тим, що давні слов'яни приносили в цей день безкровну жертву богу врожаю, і жодна тварина не повинна була постраждати.
Після молитви починалася вечеря. При цьому дорослі нічого не їли до першої зірки, їсти дозволялося тільки дітям. Вечерю починають з куті, потім подаються перші страви і горох з млинцями, а вже потім голубці і всі інші описані вище страви. Вечеря тягнулася 2-3, а то й 4 години, а після починали колядувати. Колядників обдаровували цукерками і випічкою, а також насінням та горіхами та запрошували за стіл.
До цих пір існує звичай, за яким діти повинні принести вечерю дідусеві та бабусі чи хрещеним батькам.
У перший день Різдва, 7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розговляються, вживаючи м'ясо. До Різдва забивали кабана і готували численні м'ясні страви: домашню ковбасу, кров'янку, холодець, печеня з кашею, буженину, кутю з салом та інші. Крім того, на обід було прийнято подавати хоч одну молочну страву, наприклад, варену в молоці локшину.

За матеріалами: Острів знань