31. |
31. Душа, як голуб, в клітці б'ється, Коли коханої не чує голос. І тіло тлінне кинути все рветься Шукать летить і в заметіль і в холод. І лише сонця промінь, що коханням зветься Усе єство безмежно заспокоїть Теплом наповнить. Смуток цей минеться. Душа, як голуб, світу усміхнеться!
|
|
32. |
32. Пташині потрібні крила Кризі - холодна вода А мені тільки ти, моя мила Я так хочу щоб ти була моя І відчути тепло твого тіла Довірившись твоїм ніжним губам Я для тебе зроблю, моя мила, Все що хочеш, навіть серце своє віддам. Перший раз у житті я кохаю Не жаліючи навіть себе Наймилішу дівчину на світі Певно ти здогадалась - ТЕБЕ
|
33. |
33. Хотіла все забути... вдавала що не дбала, Думала пройде... біль в серці мине, Так не получилось... до болю привикаю, Тебе я ще кохаю і не забуваю, Твій номер удалила, але ще пам'ятаю, СМС-ки постирала, але не забула, Фото заховала, все таки ще маю. Плюшку я тримаю, з ним я засинаю. Голос твій почути, все ще сподіваюсь, Зустрітися з тобою, надія не згасає, З тобою бути та й тебе відчути - в думках я літаю, Тебе забути, залишається мені. У тебе вже є інша, вона тебе "кохає", Яка б вже там не була - почуття кожен з нас має, Шепоче тобі в вушко "нікому тебе не віддам", Засинає поруч з тобою, з надією що любиш. Тебе не зрозуміти і не розгадати, Для тебе ця любов як ще одна ігра, Кажеш що кохаєш, потім забуваєш і до іншої (неї) ти тікаєш. Надіюсь любиш ти її, і серце не розіб'єш Одну самісіньку не покинеш, Того разу ти для кого б вже не було на ризк підеш!
|
34. |
34. Твій голос - наче музика дощу, Живе у серці і бентежно грає, Здається в світі кращого не має, Ніж надивитися на тебе досхочу. Твоя поява - сонце серед ночі, Що крізь туман промінчиками б'є, Так щастя пробивається моє, Бо серце, мов троянда пити хоче...
|
35. |
35. Пишу тобі листа, Як сильно я скучаю. Життя солата не проста, Але я все одно чекаю. Хоч хочеться понад усе, Обнять і поцілувать тебе. Та швидко рік пройде І нарешті я побачу тебе. А ти краще служи, І за мною не тужи. А я буду чекати, І сильно тебе кохати!
|
36. |
36. Хай спів пташиний Тебе ласкає. І вітер теплий серце зігріває. Весняні квіти хай завжди ростуть навколо. І проміння сонця освітлюють родинне коло.
|
37. |
37. ... Ти принесла із собою Весну Боже, тепер вже, мабуть, не засну! Маревом темних безсонних ночей Спалахи стануть карих очей. Що це невпинно горить і палає? Що порятунку тепер вимагає? Душе, прокинься, змінися, відкрийся! Від зачарованих снів ти звільнися! Скинь всі кайдани і чари, бо знов До мого серця приходить Любов ...
|
38. |
38. Нехай твій життєвий кораблик Кохання Який пливе по річці Життя Приб'ється до пристані Щастя І залишиться там на все Життя
|
39. |
39. Ти впертий й надійний. Ти люблений і любий. Реальний й трошки мрійний. Нестриманий до згуби ... Ти – сонце серед грому, Ти – місяць серед ночі. Ти все, що мені треба. Ти все, що я так хочу.
|
40. |
40. Прости, що йдуть непроханi дощi, Що клени листя на асфальтi гублять, Прости моiй нескоренiй душi, слiпому серцю, що тебе так любить. Прости за день, що нiччю догорiв, Прости за роки,що вiтрами здуло, В дощi рiчки виходять з берегiв А осiнь листям землю огорнула. I гарно хвилi повноводiй буть, Землi спокiйно пiд листками спати, А я тебе збиралася забуть, Коли на серцi стало холодати. Дивись на мене, як дощi на лiс, Дивись на мене, як зима на лiто, Та лиш нiколи мною не журись i не клени перед жорстоким свiтом. Не заставляй на вiтрi голосить – Я пiд вiтрами безголоса пташка, Прости, як можна цю любов простить, Забуть не прошу,- забувати важко.
|