121. |
121. В галицькій землі новая зоря Зійшла з-за моря. – Щасть Боже! Ясним промінням тьму просвітила, Людей збудила. – Дай Боже!
Ой у Галичі красна невіста, Мов би Пречиста. – Щасть Боже! На руках носить, як соколятко, Красне Дитятко. – Дай Боже!
Тота невіста, треба нам знати, То вкраїнська Мати. – Щасть Боже! А на руках її красна дитина, Вкраїнська родина. – Дай Боже!
А ти на небі, ясная зоре, Не йди за море. – Щасть Боже! Но приязненько світи від нині Вкраїнській дитині. – Дай Боже!
Щоби нам скоро гожа зростала, Лиха не знала. – Щасть Боже! Та й щоби в мирі всім людям мила Щасливо жила. – Дай Боже!
|
|
122. |
122. Землю Юдейську ніч накрива, Сном благодатним світ спочива. Лиш убогі пастухи, пастухи Стада свої стерегли, стерегли, Їм тут ангел ся являє І тут же їм возвіщає: "Спас прийшов, Спас прийшов. Він з Діви народився І в яслах положився, Там в місті Вифлеєм".
В яслах знаходять Боже дитя. Бідне покірне, мовби ягня. В нім Бога пізнають, пізнають, Богу шану віддають, віддають. О Владико, Христе Божий, Ми принесли, що хто може В дар Тобі, в дар Тобі. Зволь дари всі прийняти, Тебе лиш прославляти Тут і там в небесах.
|
123. |
123. Ой дай, Боже, святок діждати, Підем до діда колядувати. А в нашого діда є багато хліба: Два стіжка жита, А третій пшениці — На паляниці, А четвертий гречки — На гречанички, А п’ятий вівса, Та й колядка вся. Добрий вечір!
|
124. |
124. Новая радість світу ся з’явила, Пречиста Діва Сина породила.
Во Вифлеємі-місті вельми рано Витати Пана пастирям сказано.
Звізда услугу тую відправляла, Царів із сходу к Ньому провожала.
Принесли Йому ладан, миро, злато, Взяли заплату небесную за то.
Ірод лукавий з того засмутився, Що Цар предвічний на світ народився.
Казав жовнірам повсюди шукати, В пень отрочата дволітні стинати.
А Йосиф старець Марію піймає І до Єгипту з Христом утікає.
Нехай же Ірод вічно погибає! Наш Цар роджений всіх нас потішає.
Ми нині при Нім радо веселімся, Рождеству Його низько поклонімся.
Щоби нам зволив щасливий вік дати І з Ним по смерти в небі царствувати.
|
125. |
125. Бігла дівонька рано по воду,
Приспів: На Дунай! На Дунай, дівонько, Рано по воду вибігай!
З оріховими коновочками. А з золотими накривочками. Десь ся зірвали буйнії вітри, Звійнули єї з рясами вінець. Побігла она до рибарчиків: – Три рибарчики, три молодчики! Ой закиньте ви шовковий невід, Злапайте мені з рясами вінець: Єдному буде золотий перстінь, Другому буде з рясами вінець, Третьому буду сама, молода, Сама, молода, зарученая.
|
126. |
126. Я дівчинка маленька, Моя ніжка босенька, Пик, мик, Дайте колядник.
|
127. |
127. Ірод-цар за Христом ганявся,Ірод цар за Христом ганявся Він за ним дуже побивався. На сідельці не вдержався, З кобильчини він зірвався. Та й упав на діл. Іродиха, як теє зачула, Що зірвалась у царя підпруга, Схопилася з ліжка боса І як є простоволоса Йому навздогін. Він лежить, ледве дух одводить, Кобильчиха Кругом нього ходить, Йому в очі заглядає, Хвостом мухи одганяє. Ще й приска на вид
|
128. |
128. Коляд, коляд, колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку — не така. Дай, хазяїн, п’ятака! Як не даси п’ятака, Я вола — за рога, А кобилу — за чуприну Та й поведу на тічок. А з тічка — в кабачок Да проп’ю за п’ятачок!
|
129. |
129. Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів: Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами, Та кладіть калачі з ярої пшениці. Бо прийдуть до тебе три празники в гості: Ой що перший празник – Святеє Рождество,* А другий вже празник – Святого Василя, А третій вже празник – Святі Водохрещі. А що перший празник зішле тобі втіху, А що другий празник зішле тобі щастя, А що третій празник зішле всім нам долю, Зішле всім нам долю, Україні волю.
|
130. |
130. Понад Вифлеємом зірка засвітила, радуйся... Там Пречиста Діва Сина породила, радуйся... В яслах положила на шовковім сіні, Ніженьки накрила Богові Дитині, радуйся...
Над вертепом чути хор ангельських співів, радуйся... Біжать до Ісуса пастушки щасливі, радуйся... Радісно вітають Йосифа й Марію, Тихо поглядають на Дитя-лелію, радуйся...
Три царі зі сходу йдуть Христа вітати, радуйся... Вносять до вертепу дари пребагаті, радуйся... Подарунки склали Христу-Господеві І поклін віддали їх володареві, радуйся...
Спить Ісус-Дитятко на шовковім сіні, радуйся... Ангели співають про діла Господні, радуйся... А цілий світ тоне в радощах без краю, Отворилась брама, що веде до раю, радуйся...
|