151. |
151. Ой колядка, колядниця, Дайте маку і кутиці. Як не дасте, одкажіте, Моїх ніжок не знобіте. Мої ніжки невеличкі, Купіть мені черевички, Черевички гарненькі, А пальчики біленькі. Ой коляда, колядень! Як уночі, так і вдень! Я уночі не піду, Бо собачки нападуть, Колядички одберуть.
|
|
152. |
152. Коляда, коляда, На поличку погляда. Там ковбаси лежать, Вони в шанічку біжать. Дай, бабусю, ковбасу — Літом коней попасу. Не даси ковбаси — То сама паси.
|
153. |
153. Коляд, коляд, колядин, Я у батька один. Мені не дивуйте, Ковбасу лаштуйте. Колядин, колядин, Я у батька один. По коліна кожушок, Дайте, дядьку, пиріжок. З Святим вечором Будьте здорові!
|
154. |
154. Коляд, коляд, коляда, Коляд, коляд, коляда, Хай обходить вас біда. І нехай на ваш поріг Прийде радість в Новий рік.
Щоб в добробуті цвіли, Щоб щасливо ви жили, І щоб рік цей молодий Вам був кращий за старий.
Друзів зичимо багато; Щоб у будні та на свято Ваші гнулися столи. Щоб здорові всі були! Д. Гордійко
|
155. |
155. На Різдво Христове ангел прилетів, Він летів по небі, миру возвістив: "Всі люди радійте, в цей день торжествуйте, Святеє Різдво!"
Я лечу від Бога, радість вам приніс, Що в вертепі біднім Христос народивсь. Скоріш поспішайте, младенця стрічайте, Нарожденого.
Пастухи в печеру раніш всіх прийшли, І тут Божу Матір з Господом знайшли. Стояли, співали, Христа прославляли, Ще й Матір Його.
Волхви як узріли ясную зорю, Пішли, поклонились младенцю-Христу, Богу поклін дали, дари Христу дали Ладан, смирну й золото.
А Ірод проклятий про Христа узнав, Взяв і на младенців вояків наслав. Дітей порубали, мечі притупили, А Христос в Єгипті був.
Ми всі нагрішили, Спасе, пред Тобой, Ми всі люди грішні – ти один святий. Прости согрішення, даруй визволення В день Твого рождення.
|
156. |
156. В Вифлеємі у вертепі сталася новина, Там Пречиста Діва Мати породила Сина. Хори ангельські співають, Славу із висот звіщають І мир людям на землі.
Дивне чудо ангел з неба пастирям голосить І поклоном до Ісуса поспішати просить. Пастирі йдуть, поспішають, До вертепу прибігають, Щоб віддати Богу честь.
А за зіркою владики йдуть зі сходу просто І приносять зі собою ладан, миро, злото; І до Ірода вступають І його про те питають, Де Месія народивсь.
І ми нині з пастирями до вертепу йдімо, В гурті з ними і з царями дар Христу несімо: Серця наші чисті, щирі, Душі непохитні в вірі, Всю надію і любов!
|
157. |
157. Павочка ходить, пір’ячко губить.
Приспів: Щедрий вечір добрим людям.
За нею ходить красна дівонька. Пір’я збирає, в рукав ховає. З рукава бере, на лавку кладе. З лавоньки бере, віночки плете. А звивши вінок, понесла в танок.
|
158. |
158. Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба на діда, Що немає хліба.
|
159. |
159. Сидить півень на криниці, Спустив крильця ще й косиці. Сюди — мах, туди — мах, А у вас тут млинець пах.
|
160. |
160. Ясна зоря всьому світу звістила, Що Пречиста Діва Сина зродила. У вертепі між бидляти на сіні Стелить Мати постіль-ложе Дитині.
Під головку стелить зілля пахуче, Щоб не гризла та солома колюча, Бо у неї для Дитинки малої Ані пуху, ні перинки м’якої.
Як почули те знадвору пташата, Як клопоче бідна Мати Дитяти, Позлітались, позносили по пір’ячку м’якому І стелили теплим пухом солому.
|