Через роки пливуть вінки У ніч купальську влітку Та крізь віки мандрівники Шукають диво-квітку. А я в минулому житті Знайшов її вогненну, Природи звуки золоті Проносяться крізь мене. Душею відчуваю я Цю музику чудову Та розумію солов’я Молитву вечорову. Зумів безцінний скарб знайти, Що серце відмикає, Бо квітне папороть для тих, Хто знає, що шукає.