З нагоди Успіння Богородиці

Двадцять восьмого серпня Православна Церква згадує кінець земного життя Пречистої Діви Марії, Син Якої, Господь наш Ісус Христос, переміг смерть Своєю смертю та Воскресінням із мертвих. Саме слово «Успіння» не означає смерть, з якою пов'язані сум і розлука, чого ми, не відчуваємо, дивлячись на образ Пречистої Діви. «Успіння» – заглиблення в сон, і це слово несе надію, світить Божественним світлом, радістю й миром. «Радій, Благодатная, Господь із Тобою», – сказав Діві Архангел Гавриїл, провіщаючи народження від Неї Сина Божого. І ми, православні християни, віримо, що Матір Божа ніколи не відлучалася від Божественної святості і любові, що Бог завжди був і є з Нею. І тому з життя земного Вона перейшла до життя небесного, і Сам Христос розкрив Свої Божественні обійми, щоб прийняти душу Своєї Матері в Небесні оселі. Ми радіємо, що Матір Божа, воскрешена Своїм Сином, і зараз не лише духовно, а й тілесно перебуває поруч із Престолом Божественної Слави. Тож, вшановуймо Богородицю.