Нехай у серці гомонить весна

Юнацьких мрій прекрасний сад
Плоди дарує в шістдесят!
За працю всю, усе знання і вміння,
За серця небайдуже стукотіння -
Подяка щира від людей,
Від друзів, рідних і дітей!
І хоч на скронях сивина,
Нехай у серці гомонить весна,
В очах сміється сонце золоте,
А дерево життя зростає і цвіте!